Ваше повідомлення обірвалося, і я не бачу тексту або теми, на основі яких потрібно створити новий матеріал.

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.