З 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах Європейського Союзу за єдиними тарифами завдяки приєднанню України до європейського простору «Роумінг як удома». Це означає, що дзвінки, SMS та мобільний інтернет для абонентів Київстар, Vodafone та lifecell у ЄС оплачуватимуться за тими ж тарифами, що й в Україні. Водночас для захисту інтересів […]
Кровоносні судини з віком втрачають еластичність і можуть ставати вразливими до утворення тромбів. Це небезпечний стан, який складно виявити без медичних обстежень. Водночас лікарі радять звертати увагу на певні сигнали організму. Симптоми, що мають насторожити Запаморочення після пробудження. Воно може свідчити про погане постачання мозку киснем через надмірну густину крові, що призводить до ішемії чи […]
У час, коли українці жертвують останні гривні на армію та безпілотники, колишній нардеп від Партії регіонів Віталій Хомутиннік разом із братами Астіонами організував рейдерське захоплення Хорольського заводу дитячих сумішей – єдиного такого підприємства в Україні. Ще у 2022 році цей завод мав перейти до АРМА, адже власник підприємства мав російське громадянство. Але замість прозорої передачі […]Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.
Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.
У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.
Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.
На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.
Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.
