Вбивство Портнова та “російський слід”

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Преса в червні повідомляла, що суть його плану полягала в припиненні бойових дій шляхом їхнього заморожування по лінії фронту, і в примусі Києва і Москви до переговорів.

80-річний Келлогг був начальником штабу Ради нацбезпеки Білого дому під час першого президентства Трампа.

Ще один кандидат на посаду спецпосланця з питань України – Річард Гренелл, колишній виконувач обов’язків директора національної розвідки при Трампі. Деякі джерела називають фаворитом саме його.

У липні Гренелл виступав за створення «автономних зон» для завершення війни, відмову Україні в НАТО і знов-таки примушення Києва та Москви до переговорів задля якнайшвидшого завершення війни шляхом скорочення або збільшення військової допомоги Україні.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.