Вчені пропонують замінити літій в батареях на значно дешевші натрій і калій

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

Ринок виготовлення номерних знаків для транспортних засобів в Україні дедалі більше втрачає ознаки відкритої конкуренції та прозорих правил гри. Ще кілька років тому у цій сфері існували елементи змагальності між виробниками, що дозволяло стримувати ціни та впливати на якість продукції. Нині ж ситуація змінилася, і все більше експертів говорять про фактичну монополізацію процесу.

За оцінками учасників ринку, ключові важелі контролю над виготовленням номерних знаків зосереджені в обмеженого кола структур, які мають доступ до державних замовлень та відповідних дозволів. Це значно ускладнює вхід нових гравців і позбавляє систему природного механізму конкуренції. У результаті ціна номерних знаків формується не ринковим шляхом, а залежить від адміністративних рішень і внутрішніх домовленостей.

Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

Наше джерело в Генштабі повідомило, що російська армія в даний момент активно працює над розтягуванням сил Збройних Сил України по всій протизбройній лінії, використовуючи при цьому тактику систематичного знищення нашої важкої військової техніки. Ця стратегія націлена на тривалий період і не передбачає стрімких військових проривів на фронті; противник має намір виснажити нашу армію етапом за етапом, перед тим як переходити до наступних дій.

Війська рф не припиняють атакувати українські позиції вздовж практично всієї лінії фронту. За останній звітний період загальна кількість наступальних та штурмових дій ворожих сил зросла до 99.

Інформація про це надійшла з Генштабу. Найбільш активні боєзіткнення фіксуються на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

В той же час сили оборони України вживають усіх можливих заходів для виснаження наступального потенціалу російських військ, а також для відбиття атак та нейтралізації їхньої техніки.

Генштаб також повідомив про чотири терористичні удари ракетами та керованими авіабомбами по Харкову протягом доби. Ракети були запущені по центральному парку та житловим кварталам, а дві керовані авіабомби вразили гіпермаркет.

У цілому ворог застосував три ракетних удари та дві керовані авіабомби. На жаль, є жертви серед цивільного населення, а також поранені та зниклі безвісти.

На Харківському напрямку російські сили продовжують штурмувати позиції українських військ. Українські воїни успішно відбили шість атак і ще чотири тривають. Окупанти намагаються прорвати оборонні рубежі в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки, але безуспішно. Кількість штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14.

На Лиманському напрямку ворог провів п’ять атак, одна з яких триває.

На Сіверському напрямку російські сили продовжують спроби штурмувати позиції українських військ в районі Білогорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень зросла до дев’яти, із яких українські воїни успішно відбили чотири.

На Краматорському напрямку терористи продовжують штурмові дії поблизу Кліщіївки, Нового, Іванівського та Андріївки. З початку доби відбулося 11 бойових зіткнень.

Покровський напрямок залишається найгарячішим. Кількість ворожих атак тут зросла до 23. Українські воїни успішно тримають оборону, завдають ворогу втрат, і знищили ще один СУ-25 російського агресора.

На Курахівському напрямку кількість боєзіткнень збільшилась до 14, із яких вісім вдалося відбити.

На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався здійснити штурмові дії, але без успіху.

На Придніпровському напрямку окупанти збільшили кількість атак до дев’яти, але всі їхні спроби були марними.

На інших напрямках суттєвих змін не зафіксовано.