Вчені виявили 56 чинників, які можуть запобігти смертельним випадкам раптової зупинки серця

Згідно з повідомленнями джерел видання 360.ua.news, Австрія ухвалила рішення не видавати колишнього генерал-лейтенанта, екс-начальника управління внутрішньої безпеки центрального апарату СБУ Андрія Наумова, аргументуючи це наявною загрозою його життю в Україні. За словами джерела, під час утримання Наумова у Сербії європейська сторона забезпечила йому охорону, відповідно до його прохання, враховуючи ймовірність фізичної розправи над ним після повернення на батьківщину.

Це рішення викликало чимало запитань серед політичних експертів, адже воно підтверджує серйозні побоювання щодо безпеки колишнього посадовця після його можливої екстрадиції. Австрійська влада, після ретельної оцінки ситуації, дійшла висновку, що відправлення Наумова назад в Україну може призвести до серйозних наслідків для його здоров'я та життя.

Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Сполучені Штати активно підтримують українську енергетику. Нещодавно компанія «Укренерго» отримала автотрансформатор від США для заміни зруйнованого в прифронтовій зоні. За словами посолки США в Україні Бріджит Брінк, цей трансформатор забезпечить стабільне електропостачання для близько 50 тисяч домогосподарств.

Посолка зазначила, що уряд США робить все можливе для збереження електропостачання в Україні, незважаючи на безперервні атаки з боку Росії.

У вересні Брюссель оголосив новий масштабний план підтримки української енергетичної інфраструктури. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна потребує 17 ГВт потужностей для забезпечення електроенергією взимку. ЄС запропонував допомогу в трьох ключових напрямах: ремонт, підключення та стабілізація енергосистеми.

Європейський Союз також виділить 160 мільйонів євро на підтримку України, зокрема:

Україна отримує допомогу від багатьох міжнародних партнерів. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення країна отримала 12 вантажів гуманітарної допомоги з Японії, які включають резервні електростанції, газові турбіни, автотрансформатори та інше енергетичне обладнання.

У звіті Моніторингової місії ООН з прав людини було зазначено, що через масовані російські удари Україна може зіштовхнутися з відключенням електроенергії на термін від 4 до 18 годин на добу протягом зими. Руйнування енергетичної інфраструктури негативно вплине на життєво важливі системи:

Ці наслідки матимуть руйнівний вплив на мільйони українців, а також суттєво вплинуть на економіку країни.

Голова Ради Української асоціації відновлювальної енергетики Станіслав Ігнатьєв зауважив, що існуючі прайс-кепи на електроенергію можуть створити труднощі з її імпортом з ЄС у періоди дефіциту. Це може посилити енергетичні проблеми країни в зимовий період.

Проходячи через два роки повномасштабного російського вторгнення в Україну, характер війни та передбачення щодо подальшого її розвитку значно змінилися. З початкового етапу очікування на підтримку та військові поставки від США та Європи до переходу в позиційну боротьбу, конфлікт продовжується у форматі війни на виснаження, з фронтом, який залишається майже незмінним. З’явилися нові елементи, такі як безпілотні системи, які стали значною частиною воєнного стратегічного ландшафту. Фронт дронів розширюється, а їхня ефективність та доступність роблять їх ключовими факторами війни. Використання безпілотників відбувається не лише у повітрі, але і на морі, де безекіпажні катери змушують російський флот перебрати свої кораблі, обмежуючи їхні дії. Такі зміни ведуть до нових технологічних вимірів у війні, де дистанційно керовані системи стають ключовими чинниками впливу на конфлікт та підсилюють стратегічні можливості обох сторін.

Дискусії експертів про вплив дронів на характер сучасної війни, як морських, так і повітряних, стають все більш актуальними. Проте, не всі погляди на цей питання є оптимістичними, оскільки нові збройні системи не є універсальними рішеннями для війни. Дрони не здатні захоплювати територію, і для цього потрібна піхота та бронетехніка. Традиційні засоби озброєнь залишаються ключовими елементами військових операцій. Водночас, з появою дронів активно розвиваються засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та скорострільна артилерія, які можуть працювати на великій відстані. Одним із новітніх напрямків у розвитку дронів є використання автономних оптико-електронних систем розпізнавання цілей, що можуть працювати незалежно від сигналів та навігаторів. Нові технології дозволяють дронам діяти в рою, що ускладнює їхнє протистояння. На морі безпілотні катери також стають все ефективнішими, але мають свої обмеження, такі як обмежений запас ходу та дальність плавання. Усі ці фактори роблять важливими зусилля України в розвиток безпілотної техніки та пошуки нових рішень для захисту від їхнього використання відповідно до сучасних потреб та можливостей.

Недавно Данія та Нідерланди обіцяли Україні понад 60 літаків F-16. Українські пілоти вже розпочали підготовку до польотів на цих винищувачах, проте конкретна дата завершення навчання та початку їхнього використання залишається невизначеною. Ймовірно, це може статися вже навесні або влітку 2024 року. Раніше розглядалася можливість отримання українською армією шведських винищувачів JAS 39 Gripen, які також відповідають потребам Збройних Сил України — сучасні літаки, здатні використовувати різноманітні боєприпаси європейського виробництва. Хоча українські чиновники заявляють, що ці літаки є критично важливими для ефективного протистояння Росії, деталі щодо їхнього використання та планів операцій залишаються конфіденційними.

Винищувачі можуть бути використані для ударів по наземним або морським цілям, повітряному бою, протидії протиповітряній обороні, перехоплення крилатих ракет та дронів, придушення противника та виконання інших завдань. Для України ці можливості надзвичайно важливі. Наприклад, під час активізації військових дій в Авдіївці російські війська отримували підтримку винищувачів-бомбардувальників ВКС, які здійснювали атаки з фугасними авіабомбами по цілях на лініях фронту. З винищувачами з ракетами "повітря-повітря" українські ВПС могли б ефективно перешкоджати таким бомбардуванням. Також важливою є можливість винищувачів забезпечувати підтримку наземним силам, наносячи удари по російським цілям.

Хоча деякі експерти висловлюють сумніви у важливості появи навіть десятків таких літаків у війні, при наявності значної кількості вони можуть стати суттєвим фактором. Велика кількість винищувачів може значно змінити обстановку на військовому театрі дій. Один з російських авіаційних експертів навіть зазначив у розмові з BBC, що ЗСУ можуть стати серйозною силою в протистоянні російським Повітряно-космічним Силам, якщо в Україні буде принаймні 200 винищувачів.

Багато від чого залежатиме від того, яку зброю будуть поставляти разом із літаками. Американські винищувачі F-16A, які стоять на озброєнні данських та нідерландських ВПС, — не найновіші машини. Деякі з них були введені в експлуатацію ще в першій половині 1980-х років. Це означає, що їхні радари та інші бортові системи застаріли. Проте їх можна модернізувати. Українські пілоти використовують досить старі МіГи і Су з самого початку війни, а F-16A — ефективний літак, який за багатьма параметрами перевершує МіГ-29. Крім того, велика кількість західних винищувачів зіграла би істотну роль — вона хоч якось компенсувала би застарілість.

Ще одним важливим аспектом є вміння пілотів ефективно використовувати літаки в бою, а також планування операцій з боку штабів авіаційних частин. Якщо всі ці фактори співпадатимуть, то хід війни зміниться — російська авіація буде відчувати ще менше впевненості біля лінії фронту.

Затримки у поставках західних боєприпасів та озброєнь вже призвели до послаблення української армії на фронті. Згідно з аналітичним матеріалом, опублікованим 16 лютого Інститутом світової економіки Кільського університету, до цього моменту обіцянки Сполучених Штатів про надання допомоги та реальні військові поставки Україні, фактично, припинилися через відсутність нових пакетів допомоги в Конгресі США.

У той же час допомога від Європейського Союзу продовжує зростати, хоча, за словами аналітиків інституту, в Європі спостерігається розрив між обіцянками та реально наданою допомогою, включаючи боєприпаси. Згідно з повідомленням, станом на 15 січня 2024 року Європейський союз та його держави-члени виділили Україні загалом 144 млрд євро допомоги, але з цієї суми на конкретні цілі було витрачено лише 77 млрд євро, зокрема на боєприпаси.

У березні минулого року ЄС затвердив план поставок мільйона снарядів калібру 155 мм в Україну протягом року. Ці снаряди використовуються у всій важкій артилерії країн НАТО. Зараз українська армія вже почуває недостачу снарядів, і це може вплинути на військові дії на фронті. Якщо США не зможуть вирішити політичне питання допомоги Україні, а в європейських країнах не вдасться відшкодувати брак американських поставок, це може спричинити подальше погіршення ситуації. Незважаючи на застосування високотехнологічних систем озброєння, військовий конфлікт в Україні залишається війною кількостей, і тому будь-яке скорочення ресурсів для ведення війни може негативно вплинути на ситуацію.

У війні кількостей чисельність угруповань на фронті відіграє не менш важливу роль, ніж наявність достатньої кількості боєприпасів. Зараз ситуація на фронті характеризується стійкістю, оскільки жодна зі сторін не може здійснити рішучого наступу, переважно через брак особового складу та техніки. Це стосується як Росії, так і України, і може призвести до нової хвилі мобілізації.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про можливість мобілізації у 2024 році 450-500 тисяч осіб. Проте ця ініціатива ще потребує обгрунтування з боку військового командування. В Україні розглядається законопроєкт, спрощуючий мобілізацію та знижуючий віковий поріг для призовників до 25 років. Однак ухвалення цього закону зараз ще уточнюється через велику кількість запропонованих поправок.

Можливість такої масштабної мобілізації в Україні дозволила б укомплектувати нові з’єднання та демобілізувати військових, які беруть участь у війні з початку конфлікту. В Росії також виникають проблеми з чисельністю армії, хоча це питання не відображено в законодавчих ініціативах. Протестний рух дружин мобілізованих в Росії свідчить про недовіру населення до влади, що може призвести до подальшої мобілізації.

Мобілізація потрібна як українській, так і російській армії, оскільки фронтові частини потребують регулярного відпочинку та поновлення військового складу через фізичне та психологічне виснаження. Збільшення чисельності військ на фронті може призвести до збільшення напруги в зоні бойових дій і вплинути на хід війни в обох країнах.

Під час того, як у Європі тривають перебудови та повільна реорганізація військово-промислового комплексу, російська економіка продемонструвала певні позитивні показники. У 2023 році вона навіть розпочала зростання. Однією з причин цієї стабільності є значні бюджетні видатки. Влада направляє значні кошти на потреби війни, і ці гроші розподіляються по всій економіці. Росія також інвестує у розширення військового виробництва. Багато заводів збільшили кількість змін, а також будують або вже збудували нові виробництва. При цьому Росія здійснює закупівлю озброєнь за кордоном, таких як іранські дрони, а також закуповує боєприпаси у КНДР. Однак така мілітаризована економіка, яка залежить від бюджетних грошей, вже починає перегріватися і, ймовірно, не зможе довго зростати такими ж темпами. Про це вже у 2023 році заявив Центральний банк Росії.

Європейські чиновники, які не хочуть розголошувати свої імена, заявили BBC, що Європейський союз у своїй стратегії протистояння з Росією сподівається не стільки на санкції, скільки на те, що російська економіка не витримає тиску, зумовленого війною. “Покищо російська економіка ще утримується на плаву, але вже видно, що витрати на війну почали споживати значну частину бюджету, яка раніше йшла на соціальні потреби, освіту та медицину. Проте у нас великий резерв часу — до середини 2025 року, але потім ми очікуємо серйозної фінансової кризи в російській економіці”, — сказав один з них. Сама економічна криза не змінить хід війни, але вона може вплинути на бажання російського керівництва продовжувати конфлікт. Наразі кінцевий результат війни, так само як і її початок, залежить від політичних рішень.

Українська громадськість і політичні аналітики, спостерігаючи зміни в російській економіці, також відзначають важливість цих подій. Зокрема, великий обсяг витрат на війну змушує Росію звертати увагу на внутрішні проблеми та економічні виклики. Це може вплинути на її здатність продовжувати військові операції в Україні. Українська сторона в цьому контексті сподівається на зміну відношення Росії до конфлікту та можливе врегулювання на дипломатичному рівні. Однак поки що багато залежить від реакції міжнародного співтовариства та складності політичних переговорів.

У висновку, стаття розкриває важливі аспекти щодо стратегії Європейського союзу у протистоянні з Росією, зокрема, акцентує увагу на економічних аспектах війни в Україні. Зазначається, що поки російська економіка ще витримує тиск війни, але наслідки від витрат на військові операції вже відчутні. Подальша ескалація фінансових проблем може вплинути на рішення російського керівництва та вплинути на хід конфлікту. Також зазначається, що кінцевий результат війни в Україні буде залежати від політичних рішень, які прийматимуться в майбутньому. Українське суспільство та політичні експерти сподіваються на зміну відношення Росії до конфлікту та можливе врегулювання на дипломатичному рівні, але це залишається предметом складних переговорів та вимагає активної участі міжнародного співтовариства.