Вівторок, 21 Липня, 2026

Верховна Рада готується скасувати спецпенсії для суддів і прокурорів

Важливі новини

Оновлені відомості: 600 тисяч військовозобов’язаних у мобілізаційному процесі

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.

Україна крокує до цифрової зручності: Запровадження Єдиного реєстру банківських рахунків для всіх громадян та підприємств

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Київського нотаріуса судитимуть за передачу цифрового підпису спільникам

У Києві перед судом постане нотаріус, який під час перебування за межами України незаконно делегував свої повноваження третім особам, дозволивши їм виконувати нотаріальні дії від його імені. Про це повідомляє столична поліція. Слідство встановило, що у серпні–вересні 2022 року нотаріус перебував за кордоном, але вирішив не припиняти нотаріальну практику. Для цього він передав своїм спільникам […]

Юрист Роберт Амстердам представив доказовий звіт про напади на УПЦ та її служителів

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розголосив про те, що він завершив складання звіту обсягом понад 250 сторінок, на яких зібрано численні докази нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект є не лише порушенням прав людини, але й загрозою для миру та єдності в Україні", — підкреслив Амстердам. "Напади на вірян, виштовхування їх зі святих місць та обмеження доступу до них — це неприпустимо. Політика, яка допускає такі дії, розриває наше суспільство".

Адвокат також підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція щодо ідей "русского мира" є відмежованою. Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де той заявив, що "ми будуємо божий мир, а не "русский мир".

Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам відзначив критичну важливість цього для обох країн. "Не можна кидати партнерів на кожному кроці. Підтримка України — це питання не лише її, а й нашої власної безпеки та довіри", — підкреслив він.

У вищезгаданій статті підкреслено серйозні турботи та звернення адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо ситуації з нападами на церковні споруди та священиків. Він акцентує на важливості збереження миру та єдності в Україні, а також підкреслює неприпустимість законопроекту, спрямованого на обмеження прав УПЦ. Також робиться акцент на тому, що УПЦ не має відношення до Московського патріархату та стоїть на позиціях відмежування від "русского мира". Нарешті, висловлюється заклик до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, як критично важливої для збереження безпеки та довіри в регіоні.

Геннадій Друзенко: головна загроза для України – не Путін, а внутрішні проблеми

Український активіст і командир Першого добровольчого медичного госпіталю (ПДМГ) ім. М. Пирогова Геннадій Друзенко висловив тривожну думку щодо катастрофічної ситуації, в якій опинилася Україна. В інтерв’ю він підкреслив, що дії влади можуть призвести до ще більших проблем для країни, а головною загрозою він вважає не зовнішнього ворога, а внутрішні помилки керівництва. “Те, що робить президент […]

The post Геннадій Друзенко: головна загроза для України – не Путін, а внутрішні проблеми first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Поки більшість українських пенсіонерів виживають на кілька тисяч гривень, окремі представники судової, прокурорської та силової систем отримують десятки, а то й сотні тисяч. Саме з такими “кастовими” підходами до пенсій хоче покінчити влада — Верховна Рада готує рішення, яке може радикально змінити ситуацію.

Про підготовку законопроєкту, який передбачає скасування спеціальних пенсій, публічно заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. За його словами, спецвиплати для невеликої групи обраних — це «офіційне, публічне і зухвале визнання винятковості окремих каст».

Йдеться про суддів, прокурорів, силовиків і держслужбовців, які отримують пенсії в десятки разів вищі за середні по країні. І все це — на фоні мінімальної пенсії в 2 361 гривню і ситуації, коли понад половина пенсіонерів отримують менше ніж 5 000 гривень.

Законопроєкт, який уже пройшов розгляд у профільному комітеті, пропонує скасування чинної системи спецпенсій. Замість неї мають бути запроваджені нові, більш уніфіковані правила, які ближчі до загальнообов’язкової системи пенсійного страхування. Зокрема:

  • Пенсія за вислугу років для прокурорів буде можливою лише після 65 років і лише за умови 25 років загального стажу, з яких 15 — саме в органах прокуратури. Це стосується тих, хто народився після 1 січня 1986 року.

  • Отримання пенсії — тільки після звільнення з прокуратури, тобто паралельна служба і виплати будуть неможливі.

  • Пенсії по інвалідності призначатимуться за загальними правилами — без додаткових пільг.

  • Щорічне підвищення пенсій має відбуватись згідно з коефіцієнтом, визначеним для всієї системи, без окремих “прив’язок” до окладів суддів чи прокурорів.

Юридично — ні. Фактично — так. Закон не позбавляє права на пенсію взагалі, але повністю руйнує звичну систему особливих виплат, прив’язаних до посад, статусу та рішень спеціальних комісій. Для «обраних» умови стануть суттєво жорсткішими — як за віком, так і за стажем.

Причин кілька. По-перше, — соціальна справедливість. Війна, фінансова криза і тиск від суспільства роблять привілейовану пенсійну систему токсичною. По-друге, — вимоги міжнародних партнерів. Прозора пенсійна система — одна з умов співпраці з МВФ. І, по-третє, — елемент політичної кампанії: влада готується до виборчого циклу й намагається продемонструвати боротьбу з «кастами».

Законопроєкт ще не проголосований у другому читанні. Остаточний текст поки не опубліковано, але тенденція зрозуміла: привілеї мають зникнути, а пенсійна система — стати єдиною для всіх.

Останні новини