Понеділок, 1 Грудня, 2025

Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

Важливі новини

Польща продовжила дію програм захисту українських біженців до 2026 року

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

До Вищого антикорупційного суду (ВАКС) передано справу проти колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика та колишнього керівника нафтогазового департаменту Міністерства енергетики. За даними слідства, їхні дії зробили державному бюджету збитків на суму 1,5 мільярда гривень. Як повідомили в Офісі генерального прокурора, обвинувачені змінили умови договорів експлуатації газорозподільчих систем, що дозволило комерційним структурам незаконно […]

The post Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рівненські прокурори продали справу про вбивство сина ексдиректора Рівненської АЕС

Скандал навколо справи про вбивство жінки, яке сталося на турбазі сина ексдиректора Рівненської АЕС, нещодавно набув нового повороту. Прокуратура Рівненської області потрапила під підозру в незаконному вирішенні справи, що звинуватила Євгена Павлишина — сина Павла Павлишина, колишнього голови Рівненської АЕС. Це питання стало предметом обговорення після того, як стало відомо, що прокурори, які займалися цією […]

The post Рівненські прокурори продали справу про вбивство сина ексдиректора Рівненської АЕС first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Тріумф Ярослави Магучіх: перемога на старті “Діамантової ліги”

Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх продовжує вражати світові арени. 26 квітня у китайському місті Сямень вона здобула перемогу на першому етапі престижного турніру “Діамантова ліга”, єдиною підкоривши висоту 1,97 метра. У жіночих стрибках у висоту участь брали чотири спортсменки — дві з України (Магучіх та Юлія Левченко) і дві представниці Австралії (Нікола Оліслагерс та Елеонор Паттерсон). […]

У Міноборони анонсували нові функції в Резерв+ для призовників

У мобільному застосунку для військовозобов’язаних Резерв+ найближчим часом з’являться два нових типи відстрочок від служби. Крім того, вже влітку 2025 року українці зможуть сплачувати штрафи за порушення правил військового обліку просто через застосунок – і при цьому отримати знижку 50%. Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону. Що […]

Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.

Останні новини