У столиці правоохоронці викрили злочинну групу, яка заволоділа щонайменше чотирма квартирами в Києві та Борисполі, завдавши збитків на понад 6,3 мільйона гривень. Про це повідомила Київська міська прокуратура. До складу угруповання входили четверо осіб: 50-річний киянин — організатор схеми, ріелтор, жінка, яка видавала себе за спадкоємицю, та колишня працівниця Дарницької районної адміністрації. Їхня схема була […]
Правоохоронці викрили і затримали головного інженера одного з комунальних підприємств Одеської міської ради, який за дозвіл на встановлення тимчасових торговельних споруд на узбережжі вимагав у підприємниці 2700 доларів США. Про це повідомляє поліція Одеської області. За офіційною інформацією, до посадовця звернулася місцева підприємниця з наміром оформити дозвіл на встановлення МАФів. У відповідь чиновник недвозначно натякнув, […]
Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Володимир Путін фактично проігнорував пропозицію щодо припинення вогню з 12 травня. Про це він сказав в інтерв’ю «РБК-Україна». «Думаю, для українців це не новина. Ми роками вели переговори з агресором і знаємо, як вони вміють тягнути час. Україна понад усе прагне справедливого і міцного миру. І ми прямо […]У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.
Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов’язаних із залишенням військової служби.
Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.
Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.
Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.
За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.
Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.
Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.
Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.
