Верховна Рада ухвалила законопроєкт про звільнення від мобілізації до 25 років

Ключові елементи військового обліку:

“Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Україна знову знаходиться під тиском міжнародних сил, які прагнуть припинити восьмий рік триваючу війну на сході країни. Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, висловив своє занепокоєння щодо можливості накладання умов, що змусили б Україну припинити війну, під час зустрічі з журналістами на каналі "Еспресо".

За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

Кабінет Міністрів України розглядає можливість продовження програми економічного планування на 2024-2025 роки. Експерти відзначають, що остаточне рішення залежатиме від багатьох факторів, включаючи загальну економічну ситуацію в країні.

Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

“Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

“Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.

Мар'яна Безугла, народна депутатка від партії "Слуга народу", поділилася своїми думками про ситуацію на сході України через свою телеграм-сторінку. Вона висловила переконання, що якби Петро Порошенко залишився президентом після виборів 2019 року, вторгнення Російської Федерації на Донбасі не набуло б такого масштабу, як зараз. За її словами, під керівництвом Порошенка ситуація на сході країни розвивалася б у рамках Мінських домовленостей, з особливим статусом для "Донбасу" та впливом імперії Медведчука. Вона також зауважила, що Крим, який був анексований Росією в 2014 році, можливо, залишився б у складі України, і світова громадськість б не реагувала так гостро. Безугла зауважила, що це може бути як позитивно, так і негативно залежно від точки зору, оскільки дозволити впливати на ситуацію Росії в країні може мати як позитивні, так і негативні наслідки для України і її майбутнього.

У висновку можна сказати, що думки Мар'яни Безуглої, народної депутатки від партії "Слуга народу", мають велике значення для розуміння подій на сході України. Вона висловила свою думку про можливий вплив Петра Порошенка на ситуацію у країні та на відносини з Російською Федерацією. Її розмірковання нагадують про важливість політичних виборів та їхнього впливу на події в країні. Це заохочує до обгрунтованих дискусій та аналізу можливих наслідків політичних рішень.