Вівторок, 21 Липня, 2026

Весняно-літня кампанія: РФ зосередить наступ на кількох напрямках — експерт

Важливі новини

The Economist: Росія йде в останній ривок, щоб зламати волю України

Літній наступ російської армії в Україні навряд чи завершиться стратегічним проривом. Найбільш імовірний результат — мінімальні територіальні здобутки, які Кремль представить як доказ «успіху». Про це йдеться в аналітичній статті The Economist із посиланням на українські військові джерела. За даними української розвідки, головними напрямками наступу стануть Костянтинівка та Покровськ у Донецькій області, а також Сумщина. […]

Кримінальне провадження проти Олексія Гончаренка: політичні мотиви чи законні підстави?

Народний депутат України Олексій Гончаренко повідомив про відкриття кримінального провадження проти нього за статтями, що стосуються державної зради та перешкоджання діяльності Збройних сил України. На своїй сторінці у Facebook парламентарій назвав справу «замовною», заявивши про тиск з боку суду та прокуратури і звинувативши органи влади у політичній мотивації дій.

За словами Гончаренка, розслідування має на меті дискредитувати його політичну діяльність і вплинути на громадську думку. Депутат підкреслив, що не має жодного стосунку до звинувачень і вважає процес спробою обмежити його право на політичну позицію та свободу висловлювання.

За словами Гончаренка, Печерський районний суд Києва розглядав заяву нардепки від фракції «Слуга народу» і зобов’язав Офіс Генерального прокурора відкрити кримінальне провадження проти нього.

«Замовна справа, вже суддя Вовк у Печерному суді розминається. Генпрокуратура всіх запускає, спускають всіх собак. Знаєте за що? За те, що я заважаю ЗСУ», — зазначив Гончаренко у відеозверненні.

Парламентарій підкреслив, що вважає провадження політично мотивованим і пов’язує його із своєю діяльністю, яка нібито заважає роботі Збройних сил. Він також наголосив, що відстоюватиме свою позицію у правовому полі та розраховує на неупереджене розслідування.

Наразі Офіс Генерального прокурора офіційних коментарів щодо відкриття провадження не надав.

Кордон України перетнули майже пів мільйона людей за тиждень

Упродовж тижня з 17 по 23 травня пасажиропотік через український кордон склав 499 тисяч осіб, що на 1,6% більше, ніж тижнем раніше. Такі дані надала Державна прикордонна служба України. Згідно зі статистикою, з України виїхали 254 тисячі людей (зростання на 0,8%), а в’їхали 245 тисяч (зростання на 2,5%). Таким чином, кількість тих, хто залишив країну, […]

Експосадовець Міноборони Лієв залишився на волі, несмотря на підозру в крадіжці майже 1,5 мільярда гривень

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Депутати Верховної Ради перевірять зведення фортифікаційних споруд

Комісія Верховної Ради України планує перевірити хід будівництва фортифікацій на північному кордоні з Білоруссю. Про це заявив Михайло Цимбалюк, заступник голови спеціальної комісії з питань контролю за додержанням законів, належить до фракції "Батьківщина".

Згідно з інформацією, наразі контроль за будівництвом фортифікаційних споруд вже здійснюється у Харківській області та інших регіонах України.

За словами Цимбалюка, комісія Ради перевірить будівництво на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де також зазначені зауваження до цих робіт.

Очікується, що інспектори ретельно перевірять всі аспекти будівництва, щоб забезпечити відповідність процедур та нормативів, а також уникнути можливих порушень.

“У нас не тільки Харківщина, тривожні сигнали є з інших областей. І наше завдання перевірити цю інформацію і встановити істину. Це дуже чутлива тема, і ми прекрасно усвідомлюємо, що більшість цих матеріалів мають ступінь обмеженої державної таємниці”, – сказав Цимбалюк.

Він зазначив, що інколи ціна робіт і одного й того ж будівельного матеріалу “коливається в рази”.

Лише цього року на фортифікації з бюджету виділили майже 38 мільярдів гривень.

Відомий майор запасу Національної гвардії України та ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман висловив думку щодо ймовірних напрямків наступу Росії в межах весняно-літньої кампанії 2025 року. В ефірі телеканалу «Еспресо» він зазначив, що зазвичай будь-яка наступальна операція має відбуватися на кількох напрямках, аби не розпорошувати сили.

«Найімовірніше, росіяни зосередять свої зусилля на 3-4 напрямках», — заявив Гетьман, додаючи, що два напрямки — це мінімум для здійснення успішних наступальних дій. Зокрема, за його словами, наступ може відбутися як на півночі, так і на півдні України.

Гетьман зазначив, що ймовірно, РФ може активізувати бойові дії на Сумському та Харківському напрямках, а також продовжити наступ на Запорізькому напрямку, де ситуація залишатиметься напруженою. Водночас, він наголосив на тому, що не припиняються і бої на Покровському напрямку, що також є важливим для ворога.

Олексій Гетьман також висловив сумніви щодо мобілізаційного потенціалу Росії, зокрема щодо великих резервів на території РФ. За його словами, Путін не схоче використовувати строковиків для наступу, оскільки це може призвести до протестів всередині країни. Однак, він уточнив, що навіть строковики, за бажання, можуть бути мобілізовані після того, як підпишуть контракт, і відправлені на фронт.

Із соціальних мереж і аналітичних джерел також відомо, що Росія зберігає тактику «людських хвиль», намагаючись витіснити українські сили з лівих берегів річки Жеребець, де співвідношення сил може сягати 10 до 1 на користь РФ. Але, як зауважив Гетьман, за весь 2024 рік російська армія не здобула значних територіальних успіхів, що свідчить про обмеженість її наступальних можливостей.

Згідно з даними Інституту вивчення війни (ISW), Росія зосередила значні сили поблизу Лиману в Донецькій області та готується до наступу, що свідчить про посилення її військових дій на сході України.

Прогнози експертів свідчать, що наступальні дії на кількох напрямках будуть важливими для обох сторін у найближчі місяці, і результати цих операцій стануть вирішальними для подальшої ситуації на фронті.

Останні новини