Відновлення Лук’янівського ринку: петиція зібрала необхідні голоси

Розголосні скандали навколо діяльності Романа Сміяненка, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області, не залишають байдужими ні правоохоронні органи, ні широку громадськість. Відомості про масштабні розкрадання у його відомстві, виявлені під час перевірки Держаудитслужбою, стали об'єктом уваги засобів масової інформації, які розкрили безглуздість та корупційні схеми влади.

Сміяненко не лише опинився фігурою у кримінальній справі за ч. 3 ст. 191 ККУ за привласнення та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, але й виявився втягнутим у хабарницькі відносини з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України, демонструючи відверту недбалість до закону та інтересів громадян.

Подібна недіяльність та порушення закону стали основою для ініціативи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників цієї злочинної схеми, включаючи колишніх службовців контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Весь цей складний та неоднозначний сценарій свідчить про необхідність та важливість змін в системі контролю та персонального підбору керівництва органів влади для запобігання подібним порушенням у майбутньому та забезпечення прозорості та ефективності управління.

Висновки до цієї статті демонструють серйозні проблеми у сфері управління та контролю за використанням державних ресурсів в Чернігівській області. Розкриття масштабних розкрадань у відомстві під керівництвом Романа Сміяненка свідчить про необхідність термінових заходів щодо підвищення ефективності контролю та реформування системи управління. Також важливою є необхідність притягнення всіх винних осіб до відповідальності перед законом, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому та відновити довіру громадян до державних інституцій. Крім того, потрібно активно працювати над удосконаленням механізмів забезпечення прозорості та відкритості у владі, щоб уникнути подібних корупційних схем у майбутньому і забезпечити справедливі та ефективні умови розвитку громади та регіону в цілому.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).