Вівторок, 1 Вересня, 2026

Відновлення транзиту нафти через Україну: Трубопровід «Дружба» знову запрацює

Важливі новини

Природа сильніша за прогнози: що відбувається на місці Каховського водосховища

Руйнування Каховської дамби стало однією з найбільших екологічних катастроф в історії України. Та попри похмурі прогнози, природа демонструє дивовижну здатність до відновлення. Ліс на дні водосховища На місці колишнього дна Каховського водосховища за короткий час виріс найбільший у Європі вербово-тополевий масив. За словами ботаніка Анни Куземко, вже через три тижні після трагедії дослідники побачили перші […]

Україна готується до радіаційних загроз: укладено угоду на постачання унікального препарату з Ізраїлю

Україна підписала стратегічну угоду з ізраїльською компанією Pluri, яка постачатиме препарат PLX-R18 — інноваційну клітинну терапію, здатну лікувати наслідки сильного опромінення. Партнером Pluri в Україні виступить біотехнологічна компанія Hemafund, яка спеціалізується на зберіганні та транспортуванні пуповинної крові та клітин. Про це повідомило видання The Times of Israel, зазначаючи, що обсяг угоди може перевищити $100 мільйонів. […]

Звинувачення у зовнішньому впливі на судові структури та ризики для корпоративної безпеки України

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.

Обшуки в Держлікслужбі: антикорупційні органи досліджують можливі зловживання у сфері фармконтролю

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.

СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

22 квітня Україна намірена відновити постачання нафти через трубопровід «Дружба» після завершення ремонтних робіт. Як повідомляє Reuters, запуск очікується в другій половині дня. За інформацією джерела, перекачування нафти розпочнеться вже в обідній час. Угорська енергетична компанія MOL вже подала заявки на перші обсяги нафти, які будуть розподілені між Угорщиною та Словаччиною.

Відновлення транзиту нафти є важливим не лише з технічної точки зору, а й має політичне значення для України, адже це стає частиною угод між Києвом та країнами Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що завершення робіт на трубопроводі пов'язане з можливістю отримання значної фінансової допомоги від ЄС у розмірі 90 млрд євро, яка наразі перебуває на етапі погодження.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас підтвердила, що рішення щодо цієї позики може бути ухвалене протягом найближчих 24 годин. Ці кошти плануються використати для підтримки України в умовах війни та відновлення післявоєнної економіки.

Затримка в ухваленні рішення про фінансування була обумовлена позицією кількох країн, зокрема Угорщини та Словаччини, які залежать від постачання нафти через «Дружбу». Прем'єр Угорщини Віктор Орбан висловив, що Україна була готова відновити транзит раніше, за умови, що Будапешт не перешкоджатиме ухваленню рішення про кредит ЄС. Це свідчить про намагання знайти компроміс у неформальних переговорах, де енергетична безпека взаємопов'язана з політичною підтримкою.

Водночас, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар підтвердив готовність Братислави підтримати новий пакет санкцій ЄС проти Росії, якщо буде отримано сигнал про відновлення постачання нафти. Це підкреслює тісну взаємозалежність між енергетичними та санкційними рішеннями в рамках Євросоюзу.

«Дружба» є одним із найбільших трубопроводів у світі, що забезпечує постачання російської нафти до Центральної та Східної Європи. Українська частина цього маршруту є критично важливою для транзиту до Угорщини та Словаччини, які досі не знайшли альтернативних джерел постачання.

Після початку війни на енергетичні питання неодноразово впливали політичні суперечки. ЄС прагне зменшити залежність від російських енергоресурсів, але країни повинні враховувати і свою енергетичну безпеку.

Європейський Союз має намір надати Україні кредит у кілька траншів, загальна сума якого становитиме 90 млрд євро. Очікується, що перший транш надійде наприкінці травня або на початку червня 2026 року. Ці кошти використовуватимуться для покриття бюджетного дефіциту, підтримки макрофінансової стабільності та відновлення інфраструктури.

Якщо прокачування нафти відновиться в обумовлені терміни, це може стати сигналом до остаточного розблокування фінансового пакета, що дозволить Україні стабілізувати свою економіці. Ситуація демонструє, що енергетика перетворюється на інструмент геополітичного впливу, де технічні рішення залежать від політичних домовленостей.

Останні новини