Відомого українського блогера підозрюють у нелегальному перетині кордону

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: "Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні". За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. "На такий проєкт вже є інвестори", — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. "Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх", — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Основна ідея полягала в тому, що президент виклав на Вашингтонському саміті цього літа, а саме в комюніке, де йшлося, що місце України, майбутнє України в НАТО. Потрібно виконати роботу, щоб пройти шлях від нинішнього становища до цього, включаючи проведення реформ та виконання умов безпеки”, – сказав Салліван.

Він не уточнив, про які «умови безпеки» йдеться.

Нагадаємо, Зеленський наполягає на запрошенні України в НАТО ще до закінчення війни.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Мельниченко, засновник і власник таких промислових гігантів, як “Єврохім” та “СУЕК”, потрапив під санкції Європейського Союзу та інших західних країн через російську агресію проти України. У відповідь на ці санкції, Мельниченко найняв Дениса Шкаровського для оскарження їх у судових інстанціях. Юридична команда Шкаровського стверджувала, що санкції були неправомірними і завдавали значної шкоди бізнесу олігарха. Завдяки їхнім зусиллям, Мельниченку вдалося зняти або пом’якшити деякі санкції, що дозволило частково відновити його бізнес.

Діяльність Шкаровського у випадку Мельниченка – не єдиний приклад його співпраці з російськими бізнесменами. Серед його клієнтів уже були інші російські олігархи, що ще більше підсилює занепокоєння українського суспільства. Допомога російським бізнесменам у знятті санкцій може мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Зміцнення позицій російських олігархів може призвести до збільшення їх впливу на економіку та політику України, що може бути використано в інтересах Росії. До того ж, капітал російських олігархів сприяє розвитку воєнно-промислового комплексу країни-агресорки, виробництву зброї та фінансуванню війни проти України.

Ці фактори створюють підстави для занепокоєння щодо діяльності Дениса Шкаровського та його можливих зв’язків із Росією. У час, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, будь-яка діяльність, яка сприяє посиленню впливу російських олігархів, може бути розцінена як загроза національній безпеці.