П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Початок останнього спочинку: огляд функціонування Національного військового кладовища перед кінцем року

Важливі новини

Стан мобілізації в Україні: реальність лише на 15-20%

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

Донька столичного хірурга Марі Денищук претендує на посаду у військово-лікарській комісії Обухова

Марі Денищук, донька відомого столичного пластичного хірурга Павла Денищука, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію про її кандидатуру оприлюднило видання Absolution, а публічність цього призначення привернула особливу увагу через відомості з електронної декларації Марі, що містять дані про значне рухоме та нерухоме майно, а також високі доходи за минулий рік.

Згідно з декларацією, у власності кандидатки є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. Крім того, її автопарк налічує Mazda CX-5 2020 року, куплену за 778 тисяч гривень, а також інші транспортні засоби, що свідчить про стабільний фінансовий стан. Такі деталі викликали жваве обговорення серед громадськості та експертів щодо прозорості майнового стану кандидатів на державні посади.

Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

Контракт УДО на постачання спецавтомобілів: вартість, обставини закупівлі та ключові деталі угоди

Управління державної охорони України здійснило закупівлю, яка привернула увагу через масштаб витрат і спосіб проведення процедури. Йдеться про контракт на суму 52 млн грн, укладений із ТОВ «Автомобільний дім Атлант» щодо постачання 15 спеціалізованих автомобілів, створених на базі Volkswagen T7 Caravelle модельного року 2025. За інформацією журналістів видання «Наші гроші», придбання пройшло без конкурентного відбору, а встановлена ціна на кожен автомобіль суттєво перевищує ринкові показники для подібних комплектацій.

Згідно з умовами договору, до завершення поточного року до столиці мають доставити 15 машин моделі СКС-VWCV-ПС. Їх виробником визначено ТОВ «Спец-Ком-Сервіс», яке спеціалізується на переобладнанні транспортних засобів для потреб державних структур. Усі авто отримають фірмове оформлення у відтінку «чорний металік», що традиційно використовується для транспортних засобів охоронних підрозділів. Вартість одного автомобіля становить 3,47 млн грн, що й сформувало загальну суму контракту.

Йдеться про восьмимісні повнопривідні автомобілі з дизельним двигуном 2.0 об’ємом, потужністю 170 к. с., автоматичною коробкою передач і розширеним пакетом безпеки. Машини оснащені системами розпізнавання пішоходів і велосипедистів, контролем втоми водія, подушками безпеки та шторками по всьому салону. Також передбачені шкіряні сидіння, цифрова панель приладів, тризонний клімат-контроль, круїз-контроль, камера заднього огляду, парктроніки та дві зсувні двері з електродоводчиком.

До комплекту додаткового обладнання входять захист моторного відсіку, захисна сітка радіатора, плівка та тонування вікон, зимова гума з компресором, а також аптечка, вогнегасник і базовий набір для надзвичайних ситуацій. Автомобілі обладнані сигнально-гучномовним пристроєм, проблисковими маяками та радіопідготовкою.

Технічні характеристики свідчать, що УДО закупило найдорожчу комплектацію — Premium Long 4Motion із подовженою колісною базою. У вересні на сайті постачальника така комплектація коштувала 2,74 млн грн, а “Cars App” показував ціну від 2,79 млн грн. Навіть з урахуванням спецобладнання різниця з контрактною ціною у 3,47 млн грн залишається значною.

Закупівля відбулася без участі конкурентів — на тендер не подалася жодна інша компанія.

“Автомобільний дім Атлант”, офіційний дилер Volkswagen у Києві, належить кіпрській компанії “Хойру Холдингз Лімітед”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Казахстану Павєл Нємитов. Раніше компанія мала назву “Атлант-М” і була пов’язана з громадянином Росії Сергієм Савицьким. З 2017 року фірма отримала державних підрядів на суму понад 268 млн грн.

Спецпенсії силовикам: витрати на пенсії можуть зрости до 120 млрд грн до кінця 2024 року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це більше, ніж у бюджеті закладено на освіту – 103 млрд грн, зазначає нардеп Железняк.

Завдяки судам і статусу інвалідності підсумкова виплата силовика може сягати 100 000 грн на місяць – у десятки разів більше, ніж у решти громадян.

У парламенті та уряді готуються змінити правила отримання спецпенсій і статусу особи за інвалідністю, а також ліквідувати МСЕК.

Полонина Руна під загрозою: на Закарпатті розпочали будівництво вітряків без екологічного дозволу

На полонині Руна в Закарпатській області розгортається скандал через початок будівництва вітряків без дотримання вимог природоохоронного законодавства. Влада Тур’є-Реметівської сільської ради змінила цільове призначення земель, відкривши шлях до зведення масштабної вітроелектростанції, попри відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля. Йдеться про зміну призначення 28 земельних ділянок — із сільськогосподарського на енергетичне. За це рішення депутати […]

Після численних обговорень та дебатів, уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища. Згідно з цим рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено біля села Гатне Фастівського району, що знаходиться в непосредній близькості від Києва. Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, включаючи колумбарії та крематорій. Крім того, у майбутньому тут буде створений музей та парк, де будуть висаджені “дерева пам’яті”. Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, і будівництво планується завершити протягом наступних років.

Раніше були протести та незгоди щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців. У зв’язку з цим, ВВС України провели додаткові дослідження, щоб визначити, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні мотиви були обумовлені відсутністю місць для поховань ветеранів та учасників війн у столиці та інших містах. З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила “План заходів з увічнення пам’яті захисників України”. Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу. Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища “Лиса Гора” у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих. Після відмови від “Лисої гори”, Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику “Биківнянські могили” було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.

Після численних обговорень і дебатів громадські організації запропонували декілька альтернативних варіантів для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Серед них були Співоче поле у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища. Проте уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки в столиці не вдалося знайти ділянку, що задовольняла б вимоги для будівництва великого меморіалу.

Заступник директора державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” Ярослав Старущенко повідомив, що рішення про виділення землі було ухвалено Київською обласною військовою адміністрацією, оскільки ділянка належить до державної власності. Попередньо відбулися зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу. Таким чином, конфлікт з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища вважається малоймовірним.

Ділянка для меморіалу знаходиться за межами населеного пункту і складається з частини лісу вздовж траси на Київ. Крім того, крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл, щоб уникнути негативного впливу на екологію.

Меморіальний комплекс займатиме площу 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих. Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані, дотримуючись принципів, засвідчених у всесвітньо відомих військових кладовищах, як, наприклад, Арлінгтонському кладовищу.

Утримання меморіального комплексу та догляд за могилами буде здійснюватися виключно за рахунок держави. Родини загиблих матимуть змогу відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті.

Багато родичів загиблих можуть не згодитися на перенесення могил на меморіальне кладовище, проте всі вони будуть вшановані у меморіалі.

У рамках Національного кладовища планується створення музейного комплексу, який стане своєрідною ареною пам’яті, де кожне ім’я героя матиме своє значення. Тут будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх без винятку героїв – тих, хто спочиває на цій священній землі, а також тих, чий прах розвіяний над Дніпром. У цьому музейному комплексі кожна історія, кожна подія, кожна жертва буде відтворена з уважністю та повагою. На стінах музею буде відображено життєві шляхи героїв, їхні вчинки та подвиги, щоб кожен відвідувач міг відчути дух національної гордості та пам’яті. Цей музей стане символом вічного вшанування і пам’яті усіх тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Розміщення Національного військового меморіального кладовища виявилося складним та багатогранним процесом, що включав у себе численні обговорення та альтернативні пропозиції щодо його місця розташування.

• Уряд взяв на себе відповідальність за знаходження місця для меморіального кладовища за межами столиці, оскільки в Києві не вдалося знайти відповідну ділянку.

• Плани на майбутнє включають створення музейного комплексу на території кладовища, що стане місцем вшанування та пам’яті всіх героїв без винятку, які віддали своє життя за Україну.

• Процес будівництва меморіального комплексу та музейного комплексу відбуватиметься з урахуванням найвищих стандартів, а утримання кладовища та догляд за могилами буде забезпечено за рахунок держави.

• Проведення цього проекту свідчить про важливість вшанування пам’яті загиблих та створення адекватного середовища для вічної пам’яті про подвиги українських героїв.

Останні новини