Відступ ЗСУ з Курщини загрожує Сумщині

Новини з Генштабу шокують: запаси ракет для системи Patriot на межі вичерпання, і тепер вони призначені лише для захисту урядового кварталу. Така критична ситуація загрожує здатності відбивати навіть невелику частину повітряних атак вже найближчим часом. Затримки у фінансуванні та постачанні військової техніки з боку США стають джерелом серйозних обговорень щодо майбутньої безпеки України та загрози російської агресії.

Ще донедавна Сполучені Штати відігравали ключову роль у підтримці України, але через різноманітні фактори ця підтримка стала нестабільною. Армія відчуває наслідки цих затримок, а її оборонні позиції стають все вразливішими. У міжнародних та політичних колах активно обговорюється можливий успіх російського президента Путіна у гібридній війні проти Європи.

Питання фінансування стало предметом гострих суперечок у Конгресі. Підтримка президента Байдена зіштовхується із опозицією республіканської частини, особливо у нижній палаті, що може призвести до затримок у виділенні необхідних коштів.

Ця ситуація ставить під загрозу обіцяні 60 мільярдів доларів для України та може залишитися невирішеною до президентських виборів у листопаді 2024 року. За словами українського президента Зеленського, без американської підтримки перемогти війну неможливо, а поразка України може відкрити шлях Путіну до агресії проти інших країн, ініціюючи третю світову війну.

Позбавлена американської допомоги, Україна змушена економити боєприпаси, що відповідає інтересам Путіна. Генерал Каволі, командувач НАТО в Європі, наголошує перед конгресменами, що без підтримки союзників українській армії буде надзвичайно складно витримати конфлікт. Важлива не лише військова, але й економічна підтримка, оскільки практично всі доходи України витрачаються на оборону.

Уряд України закликає своїх партнерів до вирішальних дій у цей непевний момент, адже нестабільна ситуація на міжнародній арені може мати вирішальний вплив на майбутнє країни та всього регіону.

Згідно з провідною західною діловою газетою Financial Times, український бюджет на цей рік встановив видатки на рівні 87 мільярдів доларів, тоді як очікувані доходи обмежуються лише 46 мільярдами. Якщо західні держави не забезпечать фінансовий дефіцит, Україні доведеться приймати болючі заходи, такі як зменшення соціальних витрат, підвищення податків, проведення приватизації державного майна та навіть здійснення друку грошей. Нова хвиля мобілізації вимагатиме ще більших витрат.

У цій ситуації надзвичайно важливе вирішення застряглого в американському Конгресі питання про 60 мільярдів доларів допомоги. Навіть якщо американські політики дивом розблокують поточний пакет допомоги, переговори про фінансування на наступний рік розпочнуться цього жовтня — за місяць до президентських виборів у США. Наразі не можна передбачити результатів цих переговорів, що створює серйозні турботи.

Прихильники Трампа в Палаті представників Конгресу активно блокують надання допомоги. Їхня мета полягає в паралізації адміністрації Байдена, щоб зображати його слабким президентом і підвищити шанси Трампа на повернення до влади. Навіть тиск з боку британських союзників не виявив відчутного впливу на цю ситуацію.

Україні дуже важлива підтримка міжнародних союзників в цей непевний момент, адже залежність від зовнішньої допомоги стає ключовою у забезпеченні стабільності та безпеки країни.

Український бюджет перебуває у складній фінансовій ситуації через значний розрив між видатками та доходами. Без фінансової підтримки від західних держав Україні доведеться приймати непопулярні заходи, такі як зменшення соціальних витрат та підвищення податків. Американська допомога, включно з застряглим у Конгресі пакетом допомоги, є критично важливою для забезпечення фінансової стабільності та безпеки країни. Проте політичні маневри та блокування з боку деяких американських політиків створюють невизначеність щодо отримання необхідної допомоги. Україні важливо вирішувати цю ситуацію в умовах збільшення загрози з боку Росії та змін у політичному ландшафті США перед наступними виборами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

Пов'язували Петра Порошенка, п'ятого президента України, із групою компаній, які мали можливість отримати великі контракти на постачання продукції для Збройних Сил країни. Спекуляції навколо цього зростали, особливо після того, як 22 травня ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році. Очікувалася величезна вартість закупівель, яка перевищувала 11,5 мільярдів гривень.

У результаті цього тендеру були виявлені цікаві деталі, які привернули увагу громадськості.

Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.