Відвертість Наталки Денисенко щодо гонорарів під час війни: зірка серіалу “Кріпосна” розповіла про фінансові реалії

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Для виходу на пенсію за віком українці повинні не лише досягти 60 років, але й мати необхідну кількість трудового стажу. Проте, що робити тим, хто працював неофіційно? Ми розбиралися, які виплати отримають такі громадяни у 2025 році.

Згідно з українським законодавством, для призначення пенсійних виплат потрібно мати щонайменше 15 років страхового стажу. В разі його відсутності особа може отримати соціальну пенсію чи державну допомогу.

Так соціальну пенсію призначають тим, хто досяг пенсійного віку, проте не має необхідного стажу. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині він становить 2093 гривні, проте у 2025 році може зрости до 2500 — 3000 гривень, це залежить від рівня інфляції й економічної ситуації в Україні.

Українці без стажу та додаткових джерел доходу можуть звернутися до органів соцзахисту для оформлення допомоги малозабезпеченим, розмір якої визначається індивідуально та залежить від сукупного доходу родини. Натомість соціальна пенсія не залежить від зарплати чи внесків у Пенсійний фонд.

Нагадаємо, деякі українські пенсіонери можуть отримати спеціальну доплату в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Для цього потрібно відповідати встановленим критеріям, зокрема й проживати в зон активних чи можливих бойових дій.

Раніше у Пенсійному фонді розповіли, що певні пенсіонери можуть отримувати виплати в розмірі до 50% та більше від попередньої зарплати. Йдеться про щомісячні довічні виплати, які отримують судді місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

Під час успішного візиту до Індії, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виклав плани щодо можливого візиту Президента України Володимира Зеленського до цієї країни. Він поділився цією новиною під час ефіру національного телемарафону, підкресливши активну роботу української дипломатії у цьому напрямі. Крім того, Міністр також заявив про можливий візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України, що свідчить про важливість інтересів обох країн у поглибленні взаєморозуміння та співпраці.

"Українська дипломатія активно працює над організацією візитів Президента України Володимира Зеленського до Індії та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України", — зазначив Кулеба. Важливим етапом його візиту стала зустріч з міністром закордонних справ Індії Субраманьяном Джайшанкаром, під час якої обговорювалися ключові питання співробітництва між країнами. Розмова стосувалася не лише відновлення співпраці до рівня попередніх років, а й розвитку нових спільних ініціатив та програм, в тому числі Формули миру, спрямованих на зміцнення стабільності та миру в регіоні.

У висновку можна зазначити, що візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Індії був дуже продуктивним та плідним. Під час зустрічей з індійськими колегами обговорювалися важливі питання співпраці між країнами, в тому числі можливі візити вищих державних посадовців. Активна дипломатична робота з боку України свідчить про нарощування взаємних інтересів та бажання розширювати співпрацю. Такі зустрічі між представниками двох країн сприяють зміцненню дружби та розвитку партнерства в різних сферах, що має велике значення для подальшого спільного просування вперед.

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Міський голова Яремче Андрій Мироняк опинився в центрі уваги суспільства після оприлюднення журналістського розслідування, що стосувалося статків його родини, бізнесів та способу життя. Згідно з публікаціями, журналісти зафіксували наявність маєтку, готелю, пилорами, елітних автівок та облагороджених доріг, що ведуть до особистого помешкання очільника міста. У його декларації за 2024 рік зазначено понад 20 мільйонів гривень доходу дружини та близько 545 тисяч гривень зарплати самого Мироняка.

Одразу після розголосу мер здійснив робочий візит до Італії, де провів офіційну зустріч із представниками міста Соверато. Такий крок викликав додаткову увагу громадськості та викликав дискусії щодо пріоритетів місцевої влади: чи спрямовані ресурси та час очільника громади на розвиток Яремче, чи на міжнародні контакти та власні інтереси.

У квітні 2025 року, як повідомляє міськрада та публічна база закупівель, Тодорук виграла тендер на представницькі та консультаційні послуги щодо розвитку Яремчанської громади за суму майже 100 тисяч гривень. Оскільки сума договору не перевищила 100 тисяч гривень, закупівлю провели без використання електронної системи ProZorro, тобто без конкуренції у відкритому тендері. За даними відкритих реєстрів, Анастасія Тодорук також очолює громадську організацію «МІЖНАРОДНЕ КОМ’ЮНІТІ», зареєстровану у Дніпрі.

Ці факти спричинили низку питань у громадськості та журналістів: чи немає конфлікту інтересів у ситуації, коли виконавцем послуг, пов’язаних із представництвом за кордоном, стала особа, яка згодом працюватиме у цьому ж представництві як помічниця мера, і чи не є ініціатива частиною PR-кампанії після оприлюднення розслідування про сімейні статки. Міська рада свідчить про намір розвивати міжнародні зв’язки і вказує на перспективи для громади, тоді як громадські активісти і частина журналістів звертають увагу на часовий збіг і процедури проведення закупівлі.

Офіційних заяв від міського голови щодо цих запитань у публічному просторі наразі небагато — мер перебував у поїздці, а міськрада дає коментарі про користь європейської присутності для громади. У той же час експерти з публічних закупівель і правознавці нагадують, що для уникнення ризиків конфлікту інтересів та сумнівів у прозорості процедур важливо публічно пояснювати порядок вибору підрядників і обґрунтування прямих угод.