П’ятниця, 31 Липня, 2026

Іран вимагає від України компенсацію: новий поворот у справі рейсу МАУ PS752

Важливі новини

Голова АРМА заявила, що міжнародні експерти не можуть критикувати роботу агенції через відсутність в них розуміння ситуації

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Олена Дума — керівниця АРМА, вирішила відповісти на ці закиди, заявивши, що міжнародним експертам бракує глибшого розуміння ситуації. На думку Думи, TI Ukraine недостатньо детально вивчає справи, перш ніж критикувати агентство. У своєму Telegram-каналі вона запросила антикорупційних активістів звертатися безпосередньо до АРМА для пояснень, зазначивши, що критикувати агентство без знань деталей не є конструктивно.

Олена Дума підкреслила, що проблеми, з якими стикається АРМА, включають скасування арештів, необхідність додаткових перевірок і контролю, а також багатомісячні юридичні процеси. Вона заявила, що ці фактори можуть пояснити затримки, однак експерти TI Ukraine, за її словами, не враховують цих складнощів.

Ще один важливий аспект критики, на який звернули увагу в Transparency International, стосується відбору управителів для арештованих активів. Із моменту утворення АРМА в Україні й досі не завершено відбір управителів для багатьох значних активів, що може свідчити про невиконання функцій агентства вчасно.

Водночас TI Ukraine неодноразово заявляла, що під керівництвом Олени Думи АРМА демонструє дуже повільну реакцію на розголошення в медіа або тиск громадськості. Як зазначають експерти, ці проблеми можуть бути пов’язані з більш глибокими структурними проблемами агентства, зокрема, зі спроможністю швидко і ефективно реагувати на запити суспільства та забезпечувати прозорість у своєму управлінні.

Додатково до питань щодо ефективності управління активами, з’явилися побоювання щодо політичної незалежності АРМА. Відзначаються підозри щодо кулуарних домовленостей в агентстві, які можуть бути пов’язані з важливими українськими політиками. Нещодавно з’явилася інформація, що до офісу АРМА регулярно приїжджає Валерій Писаренко — юрист та колишній народний депутат, близький до соратників екс-президента Віктора Януковича, зокрема Андрія Портнова.

За словами поінформованих джерел, Писаренко нібито обговорює питання передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема, політиків як Юлія Тимошенко. Зокрема, обговорюються активи, серед яких значиться київський торгово-розважальний центр “Гулівер”.

АРМА, реагуючи на ці звинувачення, заявила, що “не знайома” з Писаренком і що його ім’я не фігурує у журналі відвідувань. Проте цікава деталь, що АРМА не вказала, як можна потрапити до їхнього офісу без запису в журналі, адже існують несанкціоновані входи та можливість доступу через вікна.

На фоні критики АРМА, нещодавно на сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція, в якій вимагається звільнення Олени Думи з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами. Петиція вже набрала кілька тисяч підписів, що свідчить про зростання суспільного обурення щодо діяльності агентства.

Експерти, у свою чергу, підкреслюють, що ефективне управління активами та прозорість діяльності АРМА є критично важливими для забезпечення довіри до антикорупційних інституцій України, особливо в умовах війни, коли кожен ресурс має велике значення для підтримки економіки та відновлення країни після бойових дій.

МОСКВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ІДЕЇ КОНТРОЛЮ НАД ЗАПОРІЗЬКОЮ АЕС

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Гектар за ціною від 26 тисяч: як змінилися ціни на землю в Україні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Загалом, з початку року ціна зросла на 5 246 грн. У січні середня вартість становила 45 229 грн за гектар, а найдешевшою земля була у лютому – 42 806 грн за гектар.

Ціни на землю в Україні суттєво залежать від регіону:

Цікаво, що вартість землі в Івано-Франківській області перевищує ціну в Запорізькій області майже у 6,4 рази.

Українські аграрії, які працюють у зонах бойових дій, можуть розраховувати на підтримку від держави:

Ця допомога спрямована на підтримку фермерів, які стикаються з ризиками через воєнні дії. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд продовжить субсидувати аграріїв у прифронтових регіонах, розуміючи складнощі, з якими вони стикаються під час посівної та збору врожаю.

В’ячеслав Задоренко задекларував значні статки та земельні активи за 2024 рік

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

Польща хоче заробити на відновленні України та створити найбільший логістичний хаб у Європі

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про прагнення Варшави активно брати участь у повоєнному відновленні України не лише з гуманітарних чи політичних міркувань, а й заради економічної вигоди. Відповідну заяву він зробив під час пресконференції в місті Славкув, де розташований один із найбільших польських контейнерних терміналів. «Немає нічого поганого в тому, щоб чесно сказати: ми хочемо […]

Після недавнього інциденту з іранським судном у Каспійському морі, Тегеран звернувся до України з вимогою відшкодування збитків. Ця ситуація знову підняла питання про відповідальність Ірану за трагедію рейсу PS752, що сталася у 2020 році, в українських медіа. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, який також є співголовою громадської ініціативи «Права справа», висловив свою думку з цього приводу у колонці для видання «Апостроф».

За наявними даними, Іран зробив заяву про необхідність компенсації після розмови міністра закордонних справ Аббаса Арагчі з українським колегою Андрієм Сибігою. Українська сторона наголосила на тому, що її дії були оборонними у відповідь на російську агресію та закликала Тегеран припинити військову підтримку Москви.

Снєгирьов вважає, що вимоги Ірану виглядають не зовсім логічно, оскільки Тегеран досі не виконав міжнародних зобов'язань щодо відповідальності за катастрофу літака МАУ. Нагадаємо, що 8 січня 2020 року поблизу Тегерана літак Boeing 737-800, що виконував рейс до Києва, був збитий. Всі 176 пасажирів та членів екіпажу загинули. Іран визнав, що літак був уражений ракетами протиповітряної оборони, що сталося через людську помилку в період підвищеної готовності.

Експерт також висловив сумніви щодо версії Ірану про випадковість інциденту, звертаючи увагу на технічні характеристики зенітного комплексу «Тор-М1» та різницю між цивільним літаком і ракетами. Це викликає додаткові питання про обставини трагедії.

Після катастрофи була створена Міжнародна координаційна група за участю України, Канади, Великої Британії та Швеції для домагання відповідальності від Ірану. Але, як зазначає Снєгирьов, переговори фактично зупинилися, оскільки Тегеран не визнає свою міжнародно-правову відповідальність.

Також він нагадав про рішення канадського суду, який присудив компенсацію родичам загиблих. Однак виконання цього рішення ускладнене через необхідність знайти і арештувати іранські активи за кордоном.

На думку Снєгирьова, вимоги Ірану щодо компенсації за інцидент у Каспійському морі тісно пов'язані з відповідальністю за катастрофу рейсу PS752. Він підкреслив важливість справедливого розслідування та притягнення винних до відповідальності, що є необхідними для відновлення довіри та дотримання міжнародного права.

На даний момент українська влада не пов'язує вимоги Тегерана щодо компенсації з справою рейсу PS752, але продовжує наполягати на припиненні Іраном підтримки Росії та виконанні міжнародних зобов'язань, пов'язаних із катастрофою українського літака.

Останні новини