Війна не зачекає, а Рада на відпочинку! – нардеп

Асоціація міжнародних автоперевізників в Україні надзвичайно занепокоєна нагальною проблемою, яка стосується українських далекобійників. Ця проблема полягає в тому, що після перетину кордону вони не повертаються додому, залишаючи свої фургони без нагляду. Це небезпечне явище відбувається через бажання уникнути призову на мобілізацію.

Згідно з даними, отриманими від наших членів, ця тенденція стає все більшою загрозою для стабільності та безпеки нашої країни. Відсутність контролю над фургонами, які залишаються без нагляду, може призвести до різних негативних наслідків, включаючи використання їх для незаконних цілей, в тому числі транспортування контрабанди або навіть зброї.

Зокрема, це може створити серйозні проблеми для безпеки дорожнього руху та загрожувати життю і майну наших громадян. Крім того, така небезпека породжує загрозу національній обороні та загальній безпеці країни, оскільки ці фургони можуть бути використані для неправомірних цілей, які посягають на інтереси України.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення контролю за діяльністю далекобійників, які перетинають кордон. Потрібно розглянути можливість посилення моніторингу за рухом транспортних засобів через кордон, а також посилити співпрацю між відповідними правоохоронними органами для запобігання втратам контролю над фургонами.

Крім того, необхідно вжити заходів щодо попередження мобілізаційної ухилення серед далекобійників, зокрема шляхом встановлення більш жорстких санкцій за такі дії та підвищення інформаційної роботи з цією категорією населення.

Тільки шляхом спільних зусиль урядових і громадських структур можна забезпечити ефективний контроль та протидію цьому небезпечному явищу. Наша асоціація готова активно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами для вирішення цієї проблеми та забезпечення безпеки та стабільності нашої країни.

Така практика, за словами асоціації, має серйозні наслідки для галузі та загрозу для безпеки на дорогах.

«Я думаю, що найближчим часом ми розробимо разом з юристами і будемо доводити до водіїв, що у них будуть не тільки проблеми з поліцією, а саме розглядатиметься ситуація як викрадення автомобіля», – заявив віце-президент Асоціації Віктор Балін.

Інформацію про таких водіїв планують передавати в Інтерпол, щоб вони потім не змогли знайти роботу за кордоном.

Балін зазначив, що через таких водіїв може блокуватися доступ до системи «Шлях» всієї компанії-перевізника, що загрожує зупинкою роботи.

Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.

Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку. За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.

У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори. Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:

Генетична схильність.Куріння.Поганий харчовий раціон, що містить недостатньо антиоксидантів та вітамінів.Зайва вага та низький рівень фізичної активності.Підвищений кров'яний тиск або захворювання серця.Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.

У висновках можна зазначити наступне:

• Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є серйозним захворюванням, яке часто виникає після п'ятдесяти років і може призвести до значного порушення зору.

• Ризики розвитку ВМД пов'язані з генетикою, стильом життя і деякими медичними станами, такими як високий кров'яний тиск.

• Профілактичні заходи, такі як збалансоване харчування, відмова від куріння, фізична активність і регулярні офтальмологічні обстеження, можуть допомогти у запобіганні або затримці розвитку цього захворювання.

• Рання діагностика та лікування ВМД є важливими для збереження якості зору та збереження функціональності пацієнтів у повсякденному житті.

• Дослідження та розвиток нових методів лікування є важливими напрямками у боротьбі з цим захворюванням для забезпечення кращого догляду за пацієнтами у майбутньому.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.