Військового засудили на 5 років за дезертирство

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зробив важливий крок у особистому житті, запропонувавши руку та серце своїй коханій, співзасновниці видавництва «Книголав» Світлані Павелецькій. Цей момент став справжнім сюрпризом для прихильників пари, оскільки вони довго не ділилися подробицями свого особистого життя. Після освідчення, закохані оприлюднили відео, в якому Світлана показала свою обручку. Цей маленький, але важливий фрагмент викликав великий інтерес у соціальних мережах та медіа.

Нещодавно пара з’явилася в ефірі популярної програми «Ранок у великому місті», де Світлана ненадовго продемонструвала прикрасу, що стала символом їхнього союзу. Задоволені гості і шанувальники зазначили, що обручка виглядає дуже елегантно і стримано. Попри те, що журналісти не змогли детально розглянути всі риси прикраси, її стиль було охарактеризовано як витончений і сучасний, що ідеально підходить для цієї пари.

Кулеба та Павелецька живуть разом з 2021 року. У 2022 році Дмитро офіційно розлучився зі своєю першою дружиною. Раніше пара зізнавалася, що не ставила перед собою жорстких планів щодо офіційного шлюбу, проте останні події свідчать, що вони вирішили зробити цей крок разом.

Під час інтерв’ю, яке відбулося незадовго до публікації відео, журналісти запитали Кулебу про можливість одруження; політик відповів лаконічно: «Що ж ви мені сюрприз псуєте». Як виявилося, саме тоді пропозиція вже була зроблена — і подальші кадри підтвердили згоди нареченої.

Про деталі планів пари — дата весілля чи інші подробиці — офіційно не повідомляли. У пресі також згадують, де мешкає пара: раніше з’являлися публікації про їхню трикімнатну квартиру вартістю близько $282 тис., однак наразі подружжя утримується від коментарів щодо побутових і фінансових аспектів життя.

Для обох цей крок став знаковим: у публічних коментарях вони підкреслювали важливість прийняття рішень разом і повагу до особистого простору. Заручини стали яскравою, але приватною подією, яка одразу потрапила в інформаційний простір завдяки ефіру й короткому відео.

Що відомо про партнеркуСвітлана Павелецька — співзасновниця книжкового магазину «Книголав», публічна особа у культурному середовищі. У своїх інтерв’ю вона неодноразово наголошувала на увазі до приватності, однак не приховує підтримки у стосунках із Кулебою. Пара кілька разів говорила про спільні плани, але раніше відкладала офіційні кроки через особисті та професійні причини.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.