Військовим збираються підвищити виплати

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від міжнародних партнерів завдяки її інноваційним можливостям у сфері військових технологій. Ця система привернула увагу експертів своєю здатністю генерувати ефективні рішення для успішного ведення сучасних операцій.

Як передає Укрінформ, про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, повідомляє у Телеграмі Міноборони.

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від верховного головнокомандувача НАТО з питань трансформації генерала Філіпа Лавіна та заступника начальника штабу з розвитку спроможностей НАТО віце-адмірала Джеффрі В. Г’юза.

Також вони відзначили значну роботу Міноборони із забезпечення взаємосумісності систем України і НАТО та інноваційний підхід при розробці бойової системи DELTA.

За словами Черногоренко, «DELTA довела, що може обмінюватись інформацією між різними державами-союзниками НАТО. З появою DELTA Україна посилює свої позиції у світі як потужного інноваційного хабу, який генерує дієві рішення для ефективного ведення війни»

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виступив у Верховній Раді з тривожною заявою щодо критичної нестачі військового персоналу у Збройних Силах України. Він підкреслив, що ця проблема стає фундаментальною для національної безпеки та обороноздатності України. У своєму виступі він вказав, що оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця", яким він командує, стикається з недостатньою чисельністю особового складу, що серйозно ускладнює їх можливості на передовій. Содоль пояснив, що раніше відділення, зазвичай, складалися з 8-10 бійців, але зараз часто обмежуються лише 2-4 вояками. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він акцентував увагу на тому, що найбільше навантаження лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами генерала-полковника, зі зменшенням чисельності бійців у військових частинах стає вкрай складно забезпечити ефективний захист на всій лінії фронту. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність бійців для армії та гарантувати ефективний захист країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у Верховній Раді висвітлено критичну ситуацію з нестачі особового складу української армії. Відзначено, що ця проблема має ключове значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності держави. Відмічено також недоліки у військових підрозділах, особливо в оперативно-стратегічному угрупуванні "Хортиця", яке стикається зі значними втратами в особовому складі. Стратегічна важливість належного забезпечення військовими кадрами підкреслюється в умовах сучасних військових загроз. У світлі цього генерал-полковник Содоль закликає до прийняття ефективних заходів, зокрема, ухвалення законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність військового персоналу та зміцнити оборонні можливості країни.

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.