Віктор Орбан виступив проти вступу України до ЄС і НАТО, запропонувавши лише “стратегічну угоду”

На сьогоднішній офіційній презентації, що припадає на 11 червня, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, перший заступник Міністра оборони України, викреслив картину перспективи перемоги в українській війні проти Росії. Зазначивши, що ключ до перемоги лежить у розумі та наполегливості військових, він також акцентував увагу на важливості використання передових технологій, таких як роботи та безпілотні системи, які функціонують у всіх сферах: повітрі, на землі та в морі.

Генерал Гаврилюк також зауважив, що новий рід військ дозволить здійснювати удари на велику відстань, забезпечуючи безпеку військових від наших бойових позицій до Уралу. Він підкреслив, що Україна стала першою країною, яка завершує формування такого роду військ.

Командувач Сил безпілотних систем, полковник Вадим Сухаревський, додав, що Україна вивчає та впроваджує сучасний досвід війни, диктуючи нові правила конфлікту для досягнення успіхів. Він зауважив, що сьогоднішня презентація створила прецедент для подальших дій в цьому напрямку.

Символом цього нового роду військ стала ластівка, створена за допомогою нейромережі. Вона символізує звістку про перемогу, що є важливим елементом української культури.

Нагадаємо, що Сили безпілотних систем були створені 7 травня, після чого Кабінет Міністрів підтримав проєкт Указу Президента України про створення цього нового виду військ.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.

В Україні обговорюють можливість введення платного користування дорогами для вантажного транспорту. Міністерство розвитку громад та територій розробляє відповідну модель, що дозволить забезпечити фінансування утримання та ремонту автошляхів. Заступниця міністра Альона Шкрум у коментарі для Forbes Ukraine зазначила, що новий закон про публічно-приватне партнерство створює юридичну базу для реалізації таких проєктів навіть у умовах війни.

Мова йде про так звану толінгову систему: легкові та пасажирські автомобілі зможуть користуватися дорогами безкоштовно, тоді як вантажівки вагою понад 12 тонн будуть сплачувати певну суму за кожен кілометр. Система передбачає автоматичний контроль проїзду через спеціальні сенсори та онлайн-платформи, що дозволить зменшити корупційні ризики та забезпечити прозорість надходжень.

У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.