Віра Брежнєва знайшла нове кохання

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого доповідного звіту, який налічує понад 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, на її храми та священицький корпус. У своєму ефектному відеозверненні він висловив глибоку обуреність стосовно законопроекту 8371, який, на його переконання, втілює мову ненависті та спрямований на підрив прав УПЦ. Амстердам закликав український уряд припинити розгляд цього законопроекту та об'єднати країну, а не розділяти її. Він також підкреслив, що УПЦ німає нічого спільного з Московським патріархатом, а її ставлення до ідеології "русского мира" доведено Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм. Адвокат запевнив, що УПЦ повністю підтримує державу Україна та закликав до міжнародної підтримки, зокрема з боку Сполучених Штатів Америки, в контексті сучасної геополітичної ситуації, яка стверджується на прикладі кризи в Афганістані та ситуації в Україні.

У висновках можна підкреслити такі моменти:

• Звіт, підготовлений адвокатом Робертом Амстердамом, має велике значення для розкриття фактів нападів на Українську православну церкву та її духовенство. Обсяг звіту, який перевищує 250 сторінок, свідчить про серйозність ситуації та необхідність уваги до цих подій.

• Заява адвоката щодо законопроекту 8371 підкреслює його неприпустимість та негативний вплив на права та свободи УПЦ. Відмова ухвалення таких законодавчих актів важлива для збереження релігійної свободи та є проявом демократичних цінностей.

• Позиція Української православної церкви, висловлена через її представника, чітко визначається щодо відмежування від Московського патріархату та підтримки держави України. Це свідчить про активну громадянську позицію Церкви та її готовність захищати національні інтереси.

• Заклик до міжнародної підтримки України, висловлений Амстердамом, важливий у контексті підтримки держави в умовах геополітичної напруженості та загроз зовнішнього втручання.

Отже, висновки статті підкреслюють необхідність захисту прав і свобод УПЦ, підтримку демократичних цінностей та міжнародну солідарність з Україною.

Урядова постанова №560, яка стосується надання відстрочок від військової служби, викликала широкі обговорення та критику через відсутність чітких критеріїв для відмови. Брак конкретних підстав у регулюванні цього питання створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам без чітких обгрунтувань, що потенційно може призвести до зловживань та правових проблем.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.