Влада, що завжди бреше

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Учора російські війська штурмували там кількома колонами, по трасі з Шахтарського. Із Золотої Ниви також була колона техніки, яка висадила десант за три кілометри на схід від ангарів біля Великої Новосілки.

За даними пабліка, росіяни перекинули туди резерви з іншого напрямку.

«На жаль, оборона (під Великою Новосілкою – Ред.) виявилася не дуже надійною, противник це відчув одразу, зумівши відносно швидко залучити резерви, які, як очікувалося, будуть застосовані для штурмів у бік Розливу, тобто сили зняли із західнокурахівського напрямку», – пише DS.

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через низку об'єктивних факторів. Одним з ключових обмежень є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

Україна зможе використовувати цього року не більше десяти F-16 через брак пілотів.

Видання пише, що кількість літаків, які західні країни передадуть Києву цього літа, невідома. Однак, за словами американських чиновників, очікується, що поточного року США, Нідерланди та Данія підготують близько 20 пілотів.

За одним літаком зазвичай закріплено по два льотчики, щоб вони могли по черзі брати участь у вильотах, відпочивати, тренуватися тощо. Таким чином цього року українські ВПС зможуть використовувати в бойових місіях у кращому разі близько десяти F-16.

Також, за інформацією видання, певна кількість винищувачів зберігатиметься на захищених авіабазах за кордоном, адже командування ВПС очікує на збільшення атак РФ по аеродромах із прибуттям F-16 в Україну. Вони стануть резервом для необхідності заміни несправних літаків під час планового технічного обслуговування.

На Закарпатті трагічно загинув мобілізований чоловік, перебуваючи в транспортному засобі під час перевезення до військового навчального центру. Його життя обірвалося після того, як він відчув епілептичний напад. Причини та обставини цієї події вже ретельно розслідуються у рамках службової перевірки, щоб встановити всі деталі та відповідальність за цей випадок.

Відомо, що офіцер, який супроводжував мобілізованого, намагався надати першу допомогу, але, на жаль, це виявилося недостатнім. Ця трагедія викликала глибоке співчуття серед керівництва Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника. Вони висловлюють щирі співчуття родині загиблого.

Соціальні мережі заполонені повідомленнями зі словами суму та запитаннями щодо обставин цієї трагедії. У своїй реакції на цей випадок, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, підтверджує проведення відкритого розслідування і обіцяє встановити всі обставини цієї сумної події.

Ця трагедія нагадує про інші подібні випадки, які мали місце раніше в Україні. Наприклад, у Хмельницькій області мати заявила про знущання та погане ставлення до її сина, який також помер після відвідування територіального центру. Також у Тернопільській області відбулася аналогічна ситуація, де військовозобов'язаний загинув після того, як впав і отримав травму голови.

Ці трагедії підкреслюють необхідність системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії, а також необхідність підвищення свідомості щодо питань медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби.

У вищезгаданій статті описана трагічна подія на Закарпатті, пов'язана з загибеллю мобілізованого чоловіка, який зазнав епілептичного нападу під час транспортування до військового навчального центру. Цей випадок викликав серйозне занепокоєння серед громадськості та залучив увагу органів влади. Службова перевірка щодо обставин цієї події вже розпочалася, а різні громадські діячі виразили готовність допомогти в розслідуванні. Такі трагедії підкреслюють необхідність ретельного аналізу та вдосконалення системи медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби, а також викликають необхідність впровадження системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».