Владислав Гераскевич – переможець Кубка Європи зі скелетону в Ліллехаммері

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови, що передбачає утворення тимчасової слідчої комісії для ретельного аналізу використання державних фінансових ресурсів на будівництво фортифікаційних споруд та виробництво безпілотних літальних апаратів (дронів). Цю інформацію вказано у проекті постанови №11282, який був оприлюднений на офіційному веб-порталі парламенту. Згідно з вказаним документом, головними завданнями нової Тимчасової Слідчої Комісії будуть: проведення докладного аналізу потреб у безпілотних літальних апаратах, формування державного замовлення на їх виготовлення та закупівлю, а також аналіз постачання дронів до військових підрозділів. Крім того, комісія проведе огляд облаштування фортифікаційних споруд на лініях зіткнення та докладно проаналізує цільове використання державних коштів, виділених на їх будівництво. У зазначеному проекті постанови пропонується склад Тимчасової Слідчої Комісії, до якого входитимуть 15 народних депутатів. На посаду голови комісії пропонується обрати депутата Миколу Задорожнього, а на посаду заступника – Михайла Цимбалюка.

Серед потенційних членів комісії зазначаються депутати Андрій Богданець, Єлізавета Богуцька, Михайло Бондар, Віталій Борт, Анатолій Бурміч, Олександр Горенюк, Олексій Жмеренецький, Роман Костенко та Дмитро Костюк.

За словами парламентаря Олексія Гончаренка, голосування за постанову про створення ТСК відбудеться сьогодні, 22 травня, під час засідання Верховної Ради.

Вчора, 21 травня, роботу парламенту призупинили через те, що депутати двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи внесення на голосування законопроекту щодо заборони УПЦ МП та створення ТСК щодо фортифікацій і дронів.

Темною ночі атакуючи російські кораблі: українські дрони революціонізують війну на морі

Українські дрони Magura: таємні зброї на морі

У темряві ночі революціонізуючи війну на морі: українські дрони швидкістю до 80 км/год

Українські дрони Magura продовжують здивовувати своєю ефективністю в боротьбі з російськими кораблями. Їхні розміри, швидкість і маневреність роблять їх майже непомітними для ворожих сил. Солдати на російських кораблях марно намагаються знищити ці безпілотники, але їх малі розміри і швидкість ускладнюють завдання. Використання спеціальних трасуючих боєприпасів допомагає російським військовим позначати місце розташування дронів уночі, але також надає цінну інформацію для українських операторів.

Проведення операцій проти ворожих кораблів може тривати декілька днів, під час яких українські оператори повинні бути постійно зосередженими. Проте вони продовжують демонструвати високу ефективність та привертають увагу своїми досягненнями. Успішні атаки на російські кораблі та важливі об'єкти вже стали стандартом для українських безпілотників, що свідчить про їхню відмінну роботу та важливу роль у війні на морі.

Історія успіху українських дронів почалася з атаки на флагманський корабель "Адмірал Макаров" у 2022 році. Після цього українська військова розвідка продовжила свої успішні дії, наносячи удари по об'єктах у Криму та Росії. Вона продемонструвала високу ефективність та здатність протистояти ворогу, не дозволяючи йому домінувати в Чорному морі.

Розглядаючи ситуацію у Чорному морі, можна відзначити, що Росія не минула втрат. П’ять з тринадцяти десантних кораблів-амфібій були втрачені, а два з чотирьох менших патрульних військових кораблів зазнали пошкоджень або були знищені. Проте головною причиною зростаючої вразливості російського Чорноморського флоту стали українські морські безпілотники. Саме вони вимушують російські кораблі триматися на відстані від українського узбережжя та обмежують їх час перебування в відкритому морі.

У результаті такої ситуації Росія була змушена перемістити свої головні морські сили з Криму до Новоросійська. Навіть там російські кораблі залишаються під постійним натиском українських безпілотників, що обмежує їхні можливості дій. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, запуски крилатих ракет "Калібр" з російських кораблів у Чорному морі стали значно рідше. Останній підтверджений запуск відбувся середині лютого, що свідчить про складну ситуацію, з якою стикається Росія у Чорному морі.

Наразі в Чорному морі залишається близько десяти російських ракетоносців, з яких три — підводні човни, майже всі з них розташовані в Новоросійську. Ці дані підкреслюють зростаючий вплив українських військово-морських сил у регіоні, що створює складні обставини для Росії та підтримує обороноздатність України.

Українські морські безпілотники стали ефективним інструментом у військовій діяльності, зокрема в атаках на російські кораблі у Чорному морі. Завдяки їхній дієздатності та непомітності, вони змушують російський флот утримуватися на відстані від українського узбережжя та обмежують можливості дій. Ця ситуація призвела до втрат Росією декількох кораблів у Чорному морі та значного зменшення частоти запусків крилатих ракет "Калібр". Такий стан речей підтримує обороноздатність України та вказує на зростаючий вплив її військово-морських сил у регіоні.