Вівторок, 3 Березня, 2026

Власника «Автомагістралі-Південь» підозрюють у привласненні 240 мільйонів на будівництві водогону

Важливі новини

Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах. Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T […]

Літній турсезон у Карпатах: мало чоловіків, занедбані будівництва та бургери по 900 гривень

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Чоловіки до нас зараз практично не їдуть. Швидше за все, бояться, що вручать повістку. Спочатку потрібно проїхати через кілька блокпостів по Україні, плюс проявляють активність наші воєнкоми – ходять навіть у горах”, – розповів мешканець Яблуниці Роман, який підробляє, катаючи туристів на своєму старенькому УАЗику гірськими маршрутами.

Повістки дійсно на курортах вручають, хоча й не скрізь. Наприклад, у Буковелі воєнкоми рідкість. З чуток, є домовленості, що особливо завзято кошмарити цей курорт співробітники ТЦК не будуть.

Багато готелів і приватних садиб стоять напівпорожніми. Їхні власники скаржаться, що витрати зростають, а підвищити цінники на проживання вони не наважуються – і так туристів мало.

Тому, наприклад, хоча практично всі обзавелися генераторами, далеко не завжди їх запускають у періоди відключень світла – занадто дорого.

Друга відмінна риса нинішнього турсезону в Карпатах – велика кількість виставлених на продаж садиб і завмерлих будівництв. Хоча ще торік на західноукраїнських курортах відзначалася справжня навала інвесторів, зараз армія охочих вкластися в місцеву туристичну інфраструктуру помітно зменшилася.

Ці тенденції торкнулися навіть найдорожчого карпатського курорту – Буковеля. Утім, він з останніх сил намагається тримати марку і високі ціни.

Перемога Київської міської прокуратури у суді: скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю

Київська міська прокуратура досягла важливої перемоги в судовому процесі, пов’язаному із скасуванням реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, що розташована за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). У результаті зусиль прокуратури, 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов у справі №910/5325/25. Судове рішення стало важливим кроком у боротьбі з неправомірними діями у сфері нерухомості та сприяє посиленню правопорядку в державі.

В рамках судового розгляду, було скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю за ТОВ «Блексквад», яке мало претензії на цей об'єкт нерухомості. Крім того, визнано недійсним договір купівлі-продажу між ТОВ «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», що став основою для незаконного переходу прав на нерухомість. У результаті анульовано також реєстрацію права власності за останньою компанією.

Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

Підсанкційні бойовики ДНР користуються послугами українських страхових компаній

У страховому секторі України виникла ситуація, що потребує ретельного розслідування та перевірки. За інформацією, яка наразі аналізується журналістами, існують підозри щодо можливої неправомірної діяльності деяких страхових компаній.

Редакція вживає заходів із перевірки цих копій та ідентифікації повного переліку росіян, яким були продані поліси. Згідно з наявними даними вбачається, що деякі українські страхові компанії працюють виключно через IN24, а також пов’язані з керівництвом польського візового центру у Львові – «ТЛС Контакт Україна» та компанією «Персонель Сервіс».

Першим керує сьогодні Дмитро Орленко, який раніше сам був страховим агентом, а нині має неформальні зв’язки з польським лобістом візових питань Войцехом Морою.

На зв’язок компаній у схемі обслуговування підсанкційних осіб також вказує той факт, що окрім як через IN24 польський візовий центр – «ТЛС Контакт Україна» не приймав жодних інших платежів зі страхування. Після завершення аналізу усіх наявних даних і документів, а також перевірки їх аутентичності за допомогою правоохоронних органів, редакція буде готова опублікувати більше деталей цього скандалу та прізвища росіян, яких обслуговують українські страховики, надаючи їм у такий спосіб право виїзду за кордон до Польщі та інших європейських країн.

Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

Наші джерела повідомляють, що Головне управління розвідки (ГУР) та Служба безпеки України (СБУ) ініціювали перед Офісом Президента ідею розширення стратегії обмежених ударів по критичній інфраструктурі Російської Федерації. За інформацією співрозмовників, у Банковій вже визнали ефективними удари по нафтопереробним заводам (НПЗ) як інструмент тиску на кремлівське керівництво, і зараз розглядається розширення переліку пріоритетних об’єктів. У повідомленні […]

Компанія «Автомагістраль-Південь», що фігурує у численних державних підрядах, опинилася в епіцентрі корупційного скандалу. Як повідомили в Національній поліції, її власнику Олександру Бойку оголосили підозру у справі про привласнення понад 240 мільйонів гривень під час реалізації масштабного інфраструктурного проєкту – будівництва водогону для Кривого Рогу.

Цей об’єкт мав критичне значення після підриву Каховської ГЕС російськими військами, коли Кривий Ріг залишився без належного водопостачання. Загальна сума контрактів компанії на цьому напрямку склала близько 7,4 мільярда гривень. Але замість реалізації робіт, як стверджують слідчі, була організована масштабна схема з привласнення коштів через фіктивні витрати та завищення вартості.

На сьогодні вже п’ятьом фігурантам справи повідомлено про підозру. За словами представників Департаменту стратегічних розслідувань, до схеми були залучені як керівники компанії, так і пов’язані з ними посадовці та консультанти. Загальна сума ймовірних збитків, за попередніми оцінками, може сягати кількох мільярдів гривень.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який особисто взяв справу під контроль, заявив, що всі підозри оголошені на підставі експертиз і є законними. За його словами, матеріали розслідування не залишають сумнівів у наявності порушень.

Водночас компанія «Автомагістраль-Південь» виступає з протилежною позицією. Заступник генерального директора Валерій Вакарчук заявив, що держава винна фірмі понад 7 мільярдів гривень. За його словами, компанія будувала об’єкт фактично за власний рахунок, а оплату досі не отримала. Через це фірма не передає об’єкт на баланс державі.

«Ми більше року несемо значні витрати на обслуговування водогону, які не компенсуються. Постачальники, з якими ми працювали, шукали фінансування самостійно та йшли на відтермінування платежів», — заявив Вакарчук.

У компанії наполягають: усі дії були в межах контракту, і зараз слідство потрібно відокремлювати від політичного тиску. Проте, як випливає з повідомлень правоохоронців, йдеться не лише про затримку фінансування, а про цілеспрямовану схему виведення бюджетних коштів.

Справу вже порівнюють із іншими корупційними скандалами у сфері інфраструктури — масштаб і суми викликають резонанс навіть у досвідчених слідчих. Якщо провину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Останні новини