ВЛК під час війни: які категорії військовозобов’язаних мають право не проходити медогляд

За словами пана Федосюка, останнім часом помітно зменшилась кількість таксистів, готових виїжджати на замовлення. Ця ситуація викликає занепокоєння як серед представників галузі, так і серед пасажирів, які звикли покладатися на послуги таксі у повсякденному житті.

Після початку повномасштабної війни кількість водіїв у його компанії зменшилася приблизно на 80% і відновити їхню кількість вони поки не в змозі. Іноді Transflot залучає до роботи сторонніх приватних перевізників. Але зараз із цим стало складніше, каже Федосюк.

“Саме тому, що водії намагаються рідше виїжджати. Причина – страх перед мобілізацією”, – упевнений CEO Transflot.

За спостереженнями Федосюка, нестача водіїв стала більш відчутною після 18 травня, коли набув чинності закон про мобілізацію. Хоча в літній сезон через канікули та відпустки вільних машин має бути більше, поки що цього не відчувається, каже підприємець. Він додає, що знайти водія важче вдень, бо багато перевізників працюють або до восьмої ранку, або у вечірню годину пік, після дев’ятої.

Побічно підтверджують цю інформацію і дані компанії з транспортного моделювання “Беспалов ЛАБ”, яка є офіційним дистриб’ютором в Україні продукції розробника GPS-технологій TomTom. Там повідомили про зменшення трафіку в чотирьох українських містах у робочий тиждень 20-24 травня на 1-8% порівняно з тижнем 13-17 травня.

“Прогнозую, що після 16 липня ситуація десь на два тижні ще більше загостриться. Будуть їздити тільки люди, молодші за 25 років або старші за 60”, – вважає Федосюк.

Transflot також зіткнувся з мобілізацією співробітника під час роботи. “Водій стояв біля авто, під’їхав “бусик” і забрав на ВЛК”, – розповідає підприємець. Наразі Transflot шукає працівників молодше 25 років.

У платформі порівняння цін на таксі Taximer також розповіли про зменшення кількості таксистів у Києві.

У компанії Uklon не відчули впливу набуття чинності закону про мобілізацію на ринок таксі. Згідно з їхніми даними, після 18 травня “були незначні коливання в активності партнерів”. Але вже за тиждень показники повернулися в норму.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.