П’ятниця, 16 Січня, 2026

ВЛК під час війни: які категорії військовозобов’язаних мають право не проходити медогляд

Важливі новини

Блогерка Олена Мандзюк заявила про погрози після заяви нардепа Гончаренка

Довкола відомої блогерки Олени Мандзюк спалахнув гучний скандал: поліція відкрила проти неї кримінальне провадження за розпалювання ворожнечі. Заяву подав народний депутат Олексій Гончаренко. У своєму Instagram Мандзюк повідомила, що після заяви нардепа почала отримувати погрози не лише на власну адресу, а й щодо своїх дітей. Вона наголосила, що зараз фактично позбавлена можливості працювати: через скандал […]

Нова фунція в Дії е-Підприємець: реєстрація бізнесу, податки та банківські послуги онлайн

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Міністерство цифрової трансформації України повідомляє, що за допомогою е-Підприємця, який працює на порталі Дія, бізнесмени можуть отримати кілька важливих послуг за 20 хвилин, не виходячи з дому чи офісу. Раніше для цього потрібно було витрачати тижні на збір дозволів та візити в різні державні інстанції. З новими можливостями процес запуску бізнесу став значно швидшим і зручнішим.

Ось кілька основних новинок:

Ці нововведення роблять ведення бізнесу в Україні зручнішим, швидшим і менш витратним за часом. Тепер підприємці можуть зосередитися на розвитку свого бізнесу, не витрачаючи час на бюрократичні процедури.

Геополітичний тиск навколо Донбасу та нова хвиля міжнародних перемовин

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

Розлучення Олени та Тараса Тополі: збереження взаємоповаги та фокусу на дітях

Українська співачка Олена Тополя повідомила в Instagram про завершення 12-річного подружнього життя з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Попри завершення сімейного союзу, вони наголосили, що між ними зберігаються вдячність, повага та взаєморозуміння. Найголовнішим пріоритетом для пари залишається спільне виховання дітей — 12-річного Романа, 10-річного Марка та 5-річної Марії.

Олена підкреслила, що тепер вони будуть взаємодіяти не як подружжя, а як партнери у вихованні дітей, надаючи їм любов, підтримку та стабільність. Такий підхід дозволяє мінімізувати негативні наслідки розлучення для малечі, зберігаючи гармонійні стосунки між батьками й забезпечуючи безпечне середовище для розвитку дітей.

Артисти також уточнили, що всі майнові та фінансові питання були вирішені заздалегідь чесно та гідно. Вони вирішили не коментувати подробиці розлучення та не відповідати на подальші запитання.

У своїй заяві Тарас Тополя наголосив, що Олена залишається для нього неймовірною жінкою та люблячою мамою. У відповідь Олена відзначила, що Тарас — приклад гідності та чудовий батько.

Пара була разом із 2013 року, одружилася після народження первістка в 2015 році. У 2020 році в них народилася донька Марія. Тепер вони починають окремі життєві сторінки, залишаючись єдиними у вихованні дітей.

Російська мова на сцені США коштувала співачці Каменських контракту з брендом

Ювелірна компанія “Золотий вік” офіційно припинила співпрацю зі співачкою Настею Каменських (NK). Причиною стало її недавнє шоу у США, під час якого артистка виконувала пісні російською мовою та спілкувалася з публікою тією ж мовою. “Рішення було ухвалено, опираючись на цінності та принципи компанії”, – зазначили у бренді. У зв’язку з цим зі сторінок компанії у […]

В Україні діє воєнний стан і загальна мобілізація, термін яких продовжено до 5 листопада 2025 року. Одним із ключових етапів мобілізаційних процедур є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає придатність громадян до служби. Водночас юристи нагадують: є випадки, коли направлення на ВЛК є обов’язковим, а коли воно суперечить закону.

Робота ВЛК регулюється Наказом МОУ №402, який містить розклад хвороб і критерії придатності. Також діє постанова Кабміну №560, яка прямо забороняє примусово відправляти на ВЛК військовозобов’язаних, що мають чинну відстрочку.

Адвокатка Дар’я Тарасенко наголошує:

  • вимога пройти медогляд у випадках, коли це заборонено законом, є незаконною;

  • відмова від такого «незаконного» огляду не тягне за собою відповідальності;

  • відмова у прийнятті документів на відстрочку через відсутність ВЛК також є неправомірною.

Згідно з чинними нормами, під час воєнного стану військовозобов’язані повинні оновлювати дані про стан здоров’я щонайменше раз на рік (у мирний час — раз на п’ять років).

Юристи виокремлюють три основні групи:

1. Особи з чинною відстрочкою

  • можуть пройти ВЛК лише за власним бажанням;

  • зобов’язані пройти медогляд, якщо раніше були визнані обмежено придатними, але ще не проходили перевірку за оновленою процедурою.

2. Особи, які подали заяву на відстрочку, але рішення ще не ухвалене

  • ті, кого раніше визнали обмежено придатними (якщо вони не мають статусу інвалідності);

  • ті, хто був тимчасово непридатним, але термін непридатності вже минув.

3. Усі інші військовозобов’язані (крім осіб з інвалідністю)

  • хто ніколи не проходив медогляд;

  • хто проходив його понад рік тому;

  • хто пройшов ВЛК менше року тому, але має нові скарги на здоров’я.

Таким чином, не кожне направлення на ВЛК є законним. Громадяни з чинною відстрочкою мають право відмовитися від примусового медогляду, а незаконні дії з боку військкоматів або ТЦК можуть бути оскаржені.

Останні новини