Понеділок, 2 Березня, 2026

Волкер: “Трамп не хоче визнавати, що Путін знищує Україну”

Важливі новини

Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Співробітників «Укрзалізниці» затримано у Полтавській області за розкрадання палива

Поліція Полтавської області вже не перший раз стикається зі складними справами, пов'язаними з порушеннями у сфері транспорту. На цей раз їхні дії призвели до затримання співробітників «Укрзалізниці», яких підозрюють у злочинній діяльності щодо розкрадання палива. За даними поліції, сума цих злочинів налічує півмільйона гривень.

Цей випадок є серйозним сигналом про необхідність посилення контролю та вжиття рішучих заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому. Подібні вчинки не лише завдають значних фінансових збитків державі, а й підривають довіру громадськості до діяльності державних структур.

Такі заходи як підвищення контролю, впровадження сучасних систем моніторингу, а також підвищення рівня відповідальності та прозорості у роботі персоналу можуть стати ефективними інструментами у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері транспорту. Тільки завдяки спільним зусиллям державних структур, громадських організацій та активної підтримки громадян можна забезпечити прозорість та доброчесність у роботі транспортних підприємств.

За інформацією правоохоронців, злочинна діяльність здійснювалася на одній з залізничних станцій поблизу міста Кременчук.

За даними поліції, протягом певного часу підозрювані виконували крадіжки палива з локомотивів. Вони використовували нагоду під час ремонтних робіт або перерв у руху поїздів, щоб незаконно заволодіти цінним ресурсом.

Вони крали з локомотивів до тонни палива за раз на залізничній станції біля Кременчука. Задокументовано 21 такий епізод, а затримали їх просто під час чергового зливу.

Серед фігурантів – збирач поїздів, машиністи та помічники машиніста.

Скільки українці платитимуть за світло восени

Тариф на електроенергію турбує багатьох українців, адже ціни на послуги та товари постійно зростають. Ми з’ясували, що відбувається з оплатою за світло зараз і чого чекати найближчим часом. Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кіловат-годину. Для власників двозонних лічильників у нічні години (з 23:00 до 7:00) тариф удвічі менший. А при тризонному обліку електроенергії […]

Динаміка населення України: Вплив війни та міграції на демографічні процеси

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.

Олексій Тритенко: історія мобілізації та розкриття військового звання перед громадськістю

Український актор театру та кіно Олексій Тритенко вирішив розкрити таємницю свого життя, повідомивши про своє призначення до складу Збройних сил України вже з 24 лютого 2022 року. Інформація про його контракт стала відома завдяки публікації в його Instagram, де був опублікований наказ про мобілізацію до військової служби.

Це стало відповіддю на поширені чутки та домисли щодо його з'явлення в військовій формі на фотографіях. Згідно з опублікованим документом, Олексію Тритенку була призначена посада водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, і це призначення вступило в силу з 24 лютого 2022 року.

Фотографії також підтвердили, що актор приєднався до 206-го окремого батальйону територіальної оборони, а наразі він служить у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. "Військову форму я вдягнув з початком повномасштабного вторгнення", — написав актор. — І з того часу я з честю ношу однострій та є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України". У закінченні посту автор вказав себе як "молодшого сержанта Олексія Тритенка".

Український актор Олексій Тритенко відкрив перед громадськістю своє військове призначення та виявився активним учасником Збройних сил України. Це рішення він ухвалив у період повномасштабного вторгнення, відповідаючи на розповсюджені чутки про його військову діяльність.

Наказ про мобілізацію та фотографії з публікації підтвердили його присутність в складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Тритенко взяв на себе обов'язки водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Це рішення свідчить про готовність українських громадян приймати активну участь у захисті країни в найскладніші часи.

Колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер заявив, що Дональд Трамп не хоче визнавати очевидні речі щодо дій Володимира Путіна у війні проти України. Він дипломат різко розкритикував останні висловлювання американського президента, зокрема щодо нібито «приводу», який Україна дала Путіну для бомбардувань.

«Це жахливий коментар. Він ігнорує той факт, що Росія щодня бомбардує Україну — майже пів тисячі дронів тільки на Київ і Харків. Це не щось нове. Путін не потребує приводу для атак. Це його вибір. Він хоче знищити Україну як державу та націю. І Трамп цього не визнає — в цьому проблема», — наголосив Волкер.

На запитання, чию сторону займає Трамп — України чи Росії — дипломат відповів: «Трамп на боці Америки». Він вважає війну чужою для інтересів США, і, попри усвідомлення її жахливих наслідків, не надто переймається умовами її завершення. «Він хоче її припинити, але його не цікавить, як саме це станеться», — додав Волкер.

Окремо дипломат прокоментував відмову глави Пентагону Піта Гегсета від участі в зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі. На його думку, це був свідомий сигнал для Європи: Вашингтон хоче, щоб європейські союзники активніше брали на себе відповідальність за допомогу Україні.

При цьому Волкер не вважає, що США дистанціюються від Києва. Він зазначив, що Сполучені Штати продовжують постачати зброю, не скасовують санкції та навіть розглядають нові обмеження проти Росії.

«Трамп може піти шляхом дозволу на прямі закупівлі озброєнь Україною без участі держбюджету США. Це цілком імовірно», — підсумував колишній спецпредставник Держдепу.

Останні новини