Ворожі дрони знищили нафтопереробний завод у Мерефі

У новому законопроєкті про мобілізацію розглядаються ключові питання, що стосуються військової служби та обов'язків громадян перед державою. За повідомленням члена Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федора Веніславського, комітет завершив аналіз та обговорення понад 4269 поправок до згаданого законопроєкту.

Однією з ключових точок, яка викликає особливий інтерес, є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Згідно з новими правилами, чоловік повинен подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах. У випадку їх відсутності, він зобов'язаний зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку, а лише після цього отримає право на отримання необхідних послуг.

Однак, важливо зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік. Ця норма викликає ряд питань та суперечок, особливо у контексті забезпечення військової готовності та ефективного функціонування військових структур.

У контексті відкритих питань щодо стимулювання призову до військової служби та питання обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Чи зміняться чи залишаться ці обмеження в кінцевому вигляді законопроєкту — це залишається під питанням, але вже очевидно, що обговорення навколо них буде важливим аспектом політичного процесу.

У вищезгаданій статті ми розглянули ключові аспекти нового законопроєкту про мобілізацію в Україні, який вирішує питання військової служби та обов'язків громадян перед державою. Згідно з інформацією, наданою членом Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федором Веніславським, комітет завершив аналіз та обговорення більше 4269 поправок до зазначеного законопроєкту.

Зазначено, що серед ключових питань є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Встановлено вимогу подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах або зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку. Однак, варто зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік, що може викликати недорозуміння та дискусії у суспільстві.

У контексті відкритих питань стосовно стимулювання призову до військової служби та обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Неоднозначність щодо подальшого розвитку цих питань вказує на необхідність дальшого обговорення та врахування різних поглядів. Результати цих дискусій будуть визначальними для формування кінцевої версії законопроєкту, яка відобразить інтереси та потреби українського суспільства в галузі оборонної політики та військової служби.

Розвиток Київського метрополітену: Нова Лінія для Зручності та Швидкості

У Києві розпочалися важливі інфраструктурні роботи, спрямовані на розширення мережі метрополітену і поліпшення транспортної доступності для містян. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило про проведення процедури закупівлі на суму 13,9 мільярдів гривень на будівництво нової дільниці Сирецько-Печерської лінії метро, яка з'єднає станцію «Сирець» зі станцією «Проспект Правди».

Згідно з планом, роботи повинні бути завершені до 30 грудня 2026 року, що покликане забезпечити нові зручні маршрути для пасажирів та покращити їхню мобільність по місту. Введення нової лінії сприятиме зменшенню транспортних заторів і підвищенню ефективності громадського транспорту в Києві.

Цей амбітний проект не лише розширює мережу метрополітену, а й сприяє соціальному економічному розвитку столиці, створюючи нові можливості для розвитку житлово-комерційної інфраструктури вздовж майбутньої лінії. Планується, що введення в експлуатацію нової дільниці значно підвищить якість життя киян і сприятиме зростанню популярності громадського транспорту серед мешканців міста.

Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.