Вшанування святих мучеників Карпа, Папіли та Агатоніки: День духовної сили та народних традицій

Верховний Суд України залишив без змін обвинувальний вирок щодо колишньої народної артистки України Ружени Рубльової, яка публічно підтримала входження чотирьох українських областей до складу Російської Федерації. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам кримінального права.

Суди встановили, що Рубльова вчинила умисні дії, спрямовані на підтримку держави-агресора, чим завдала шкоди національній безпеці України. Зокрема, вона брала участь у публічних заходах пропагандистського характеру, які використовувалися для легітимізації незаконних рішень щодо тимчасово окупованих територій України. Її публічні виступи мали чітко виражений політичний зміст і транслювали наративи, що збігалися з офіційною позицією керівництва РФ.

Солістку Херсонського академічного музичного театру визнано винною за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — активну участь у заходах політичного характеру на підтримку держави-агресора. Верховний Суд залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Повний текст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду буде оголошено 9 лютого 2026 року. Справа зареєстрована під номером 569/16618/23 (провадження № 51-5033км24).

Кофеїн давно став невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей. Його вживають у складі кави, чаю, енергетичних напоїв, шоколаду та навіть деяких лікарських засобів. Ця природна речовина відома своїм стимулювальним ефектом і здатністю швидко підвищувати рівень бадьорості, концентрації та працездатності.

Основна дія кофеїну полягає у впливі на центральну нервову систему. Він блокує аденозинові рецептори в мозку, завдяки чому зменшується відчуття втоми. У результаті людина відчуває приплив енергії, покращення уваги та швидкості реакції. Саме тому напої з кофеїном часто обирають уранці або під час інтенсивної розумової роботи.

Невролог і лікарка-сомнолог Анна Марі Морс пояснює, що алкоголь пригнічує фазу швидкого сну — стадію, під час якої людина бачить яскраві сновидіння. Саме ця фаза має ключове значення для пам’яті, обробки емоцій, творчості та стабільного настрою.

Наукові дані підтверджують ці висновки. Згідно з оглядом 2025 року, опублікованим у журналі Sleep Medicine Reviews, чим більше алкоголю вживає людина, тим сильніше порушується фаза швидкого сну.

Хоча алкоголь може допомогти заснути швидше, такий сон стає поверхневим. За словами докторки Морс, алкоголь заважає переходу в глибокий сон, що призводить до частих пробуджень уночі. До цього додається і сечогінний ефект — через нього людина частіше прокидається для відвідування туалету.

Крім того, алкоголь підвищує ризик проблем із диханням під час сну. Розслаблення м’язів верхніх дихальних шляхів може спричиняти хропіння та навіть апное — короткочасні зупинки дихання.

Клінічний психолог Майкл Градисар звертає увагу на ще одну проблему: ефект алкоголю як “снодійного” з часом слабшає. Людина змушена збільшувати дозу, щоб досягти того ж результату, що формує небезпечну звичку.

Більше того, навіть ранкове вживання алкоголю може вплинути на нічний сон. Організм у середньому переробляє одну стандартну порцію алкоголю за годину, але при надмірному споживанні його залишковий вплив або симптоми абстиненції можуть зберігатися до вечора.

Фахівці зазначають, що при зменшенні або відмові від алкоголю сон може тимчасово погіршитися, однак згодом його якість суттєво покращується.

Як альтернативу вечірньому келиху лікарі радять безалкогольне пиво або вино без спирту. Також сприяти розслабленню можуть трав’яні чаї — ромашка, меліса або пасифлора.

Медики наголошують: швидке засинання не означає якісний відпочинок. Для повноцінного відновлення організму важлива не лише тривалість, а й структура сну.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

Україна націлена на стратегічну орієнтацію на 2024 рік, з відомостями про посилення оборонної потужності країни, широкомасштабне виробництво дронів та розширення власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, висвітлив ці напрямки у новій стратегії, яка отримала підтримку в Банковій. Зазначені плани включають подальші удари по російських тилам, зокрема військові об'єкти та інфраструктуру, такі як енергетика, нафтопереробні заводи, порти та військово-промислові підприємства. Україна сподівається, що ці заходи допоможуть послабити противника та створити передумови для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той же час, хоча Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі сценарії. Перший — стратегія війни на виснаження, яка полягає в поступовому виснаженні України та використанні переваги Росії у чисельності та озброєнні. Однак ця стратегія може призвести до затягнення конфлікту та неспроможності передбачити час та реальні втрати. Другий варіант — спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також активно розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект. Незалежно від обраної стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

Україна у 2024 році зосереджується на стратегічних заходах щодо посилення своєї обороноздатності, акцентуючи увагу на виробництві дронів та розширенні власного військового потенціалу. Плани, затверджені генеральним командувачем Збройних сил України, передбачають активні дії проти російських об'єктів на тилу, спрямовані на послаблення противника та створення передумов для майбутнього наступу українських військ. Росія, хоча рідко висловлює свої стратегічні наміри, має два можливі вектори дій: війна на виснаження та різке зміщення балансу сил. Незалежно від обраної стратегії, успішний результат залежатиме від мобілізації ресурсів та ефективного керівництва з обох сторін.

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.