Вуглецевий податок ЄС знищить український експорт

Ситуація в Покровську залишається надзвичайно складною і критичною. За інформацією з військових джерел, українське командування на чолі з генералом Сірським наразі не може повністю контролювати місто, що ставить під загрозу стабільність на лінії фронту в цьому регіоні. Наразі російські війська продовжують наступ у цьому стратегічно важливому напрямку, що значно ускладнює ситуацію для українських військ.

Ще однією важливою темою є контроль над Куп'янськом. Згідно з неофіційними даними, Україна фактично майже втратила контроль над цим містом, що викликає серйозні побоювання серед військових експертів та політиків. Відомо, що у наступні дні можуть відбутися бої за інші важливі міста — Константинівку та Сіверськ. Ці населені пункти є стратегічними точками, від яких залежить подальший розвиток ситуації на сході України.

Український боєць із позивним «Мучний» уточнює, що бої тривають у західній частині міста. Він попереджає, що якщо противник наростить темп наступальних дій, існує ризик, що місто буде стискатися в пастку та перетвориться на зону зачистки у щільній забудові.

За даними військових пабліків, ключові атаки наразі зосереджені на промисловій зоні на північному заході Покровська. «Якщо цей об’єкт впаде, місто фактично втратить свій стержень і перетвориться на уламки, по яких буде важко пересуватися», — зазначає «Мучний».

Ситуація викликає серйозне занепокоєння серед військових експертів, оскільки контроль над промзоною є критично важливим для оборони міста та можливості організованого відступу українських сил.

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.