Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

За даними, що з'явилися в The New York Times і посилаються на джерела, Україна отримала таємну партію понад 100 далекобійних ракет ATACMS та використала їх у відповідь на агресію Російської Федерації. Ці ракети були використані для атаки на військовий аеродром у Джанкої та російські військові позиції у Бердянську. Це відбулося після схвалення Байденом передачі понад 100 таких ракет у середині лютого. Ця передача ввійшла до березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів, який був доставлений минулого тижня, разом із новою партією касетних модифікацій цих систем.

Попередньо тримали цю передачу в секреті, щоб росіяни не мали можливості відсунути свої об’єкти на достатню відстань. Це стратегічне рішення було прийняте після того, як США відмовилися від продажу цих ракет іншим країнам. На цей раз вони вирішили залишити більшу частину собі, передавши лише частину Україні. Це виправдалося необхідністю підтримати обороноздатність України у світлі російської агресії.

Ця допомога стала реакцією на російські удари по українській енергосистемі. Щодо обсягу американського арсеналу ATACMS, то він відносно невеликий. За даними від виробника системи Lockheed Martin, з моменту розроблення ракети в 1980-х роках було виготовлено лише близько 4000 одиниць ATACMS.

Раніше США офіційно підтвердили, що продовжать поставки ATACMS у новому пакеті військової допомоги Україні, що свідчить про рішучість підтримувати обороноздатність країни в умовах російської загрози.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна отримала таємну партію далекобійних ракет ATACMS від Сполучених Штатів Америки та успішно використала їх у відповідь на агресію з боку Російської Федерації. Це сталося після схвалення передачі ракет президентом Байденом у середині лютого. Передача ракет відбулася в рамках березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів.

Зазначено, що цю передачу тримали в секреті, щоб росіяни не могли вчасно реагувати на нові можливості України. Це стратегічне рішення свідчить про готовність США підтримувати обороноздатність України та реагувати на російську агресію. Також наголошується на тому, що американський арсенал ATACMS є обмеженим, що робить передачу ракет Україні ще більш значущою.

Ці висновки підтверджують стратегічне партнерство між Україною та США в контексті забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах російської загрози.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.