Вимога до влади: мобілізація правоохоронців та держслужбовців – підтримка народу

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі “Radio NV”. За його словами, реорганізація ТЦК і перекидання працівників на фронт не вирішить основних проблем у військовій сфері.

“Ми вже одного разу гралися в популізм, коли познімали всіх керівників ТЦК. Чи виправило це ситуацію? Ні, не виправило”, — зазначив Грабський. За його словами, вже на початку мобілізації працівників ТЦК почали відправляти з фронту, і це, за оцінками експерта, не принесло істотних результатів.

Військовий експерт підкреслив, що незалежно від того, як ми будемо перейменовувати центри комплектування чи рекрутингові служби, наразі мобілізація є необхідною для підтримки армії.

“В умовах війни альтернативи мобілізації в Україні немає”, — зазначив Грабський. Він додав, що державі доведеться застосовувати більш жорсткі методи для забезпечення армії людськими ресурсами, оскільки популістичні заяви, як, наприклад, реформа ТЦК, не можуть змінити ситуацію на фронті.

Раніше депутатка Юлія Яцик запропонувала розформувати ТЦК і створити 10 нових бригад з працівників цих центрів, щоб покращити ситуацію в армії. Однак ця ініціатива викликала різку критику, зокрема з боку 3-ї окремої штурмової бригади. Заступник командира бригади Максим Жорін назвав ці пропозиції “пустим популізмом”, який не вартий обговорення. Головною проблемою ТЦК та СП він вважає корупцію, з якою потрібно боротися в першу чергу.

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.