Неділя, 1 Лютого, 2026

Вимога Кремля щодо Донеччини: політичний тиск і наслідки для переговорного процесу

Важливі новини

Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

У сучасному світі турбота про психічне здоров’я стає такою ж важливою, як і про фізичне. Постійний стрес, війна, втрата близьких, проблеми на роботі чи фінансові труднощі часто призводять до відчуття виснаження. У цей момент виникає запитання: до кого звернутися по допомогу — до психолога, психіатра чи психотерапевта? Хто такий психолог Психолог має спеціальну освіту у […]

Леся Нікітюк повернулася до Хмельницького та з гумором показала стильну знахідку з місцевого базару

Леся Нікітюк давно й щиро демонструє свою прив’язаність до рідного Хмельницького, не приховуючи теплого ставлення до міста, де минули її дитинство та юність. Нині телеведуча тимчасово мешкає у батьківському домі, куди переїхала разом із сином та улюбленим собакою. За словами Лесі, саме там вона відчуває більше спокою й затишку, ніж у столичному ритмі Києва, особливо в нинішніх непростих умовах.

Перебуваючи вдома, Нікітюк не змогла оминути одну з головних візитівок міста — знаменитий хмельницький базар. Це місце давно стало символом локального колориту, де можна знайти все — від побутових дрібниць до несподіваних стильних речей. Телеведуча зізналася, що прогулянки базаром для неї — це не лише шопінг, а й своєрідна терапія та повернення до спогадів.

Головним акцентом образу став пікантний виріз на спині біля шиї, який зав’язується на стрічку. До яскравого верху Леся підібрала чорні блискучі лосини, які вдало підкреслили її фігуру та додали образу ефектності.

Наприкінці відео ведуча дозволила собі легку провокацію — вона грайливо повернулася до камери спиною, продемонструвавши фігуру в обтислих лосинах. Такий жест традиційно викликав жваву реакцію підписників, які відзначили її впевненість і почуття гумору.

На Львівщині напали на працівника ТЦК

У місті Яворів на Львівщині стався інцидент, який викликав значний суспільний резонанс. Працівник Територіального центру комплектування (ТЦК) зазнав нападу під час виконання службових обов'язків. Напад відбувся, коли працівник ТЦК супроводжував військовозобов'язаного на медичний огляд.

Хід подій

Під час супроводу військовозобов'язаного, на працівника ТЦК було здійснено напад. Нападник вдарив його важким предметом по голові, що призвело до серйозних травм. Постраждалий був негайно доставлений до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.

Реакція громади та влади

Цей інцидент викликав хвилю обурення серед місцевих жителів та колег постраждалого. Громада Яворова висловила свою підтримку потерпілому працівникові ТЦК та закликала до справедливого розслідування події. Місцева влада також відреагувала на інцидент, заявивши про необхідність підвищення безпеки працівників, які виконують службові обов'язки в складних умовах.

Розслідування

Правоохоронні органи розпочали розслідування цього нападу. Вони працюють над встановленням особи нападника та з'ясуванням мотивів злочину. Важливо, щоб винні були притягнуті до відповідальності, а подібні випадки не повторювалися в майбутньому.

Підтримка постраждалого

Колеги та друзі постраждалого працівника ТЦК організували кампанію підтримки, щоб допомогти йому та його родині у цей важкий час. Вони збирають кошти на лікування та реабілітацію, а також висловлюють моральну підтримку.

Необхідність підвищення безпеки

Цей випадок підкреслив необхідність посилення заходів безпеки для працівників ТЦК та інших державних службовців, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки. Мають бути впроваджені додаткові заходи захисту, щоб запобігти подібним нападам у майбутньому.

Висновок

Інцидент у Яворові є нагадуванням про важливість безпеки державних службовців під час виконання ними службових обов'язків. Громада та влада мають об'єднати зусилля для забезпечення належного захисту та підтримки працівників, які служать країні. Розслідування цього випадку повинно бути всебічним та справедливим, щоб відновити справедливість і запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Повідомлення про інцидент надійшло 17 червня через сторінку Facebook Львівського обласного ТЦК та СП. Відзначається, що військовий виконував свої службові обов’язки, коли йому завдали удару по голові. Внаслідок цього він отримав закриту черепно-мозкову травму і був госпіталізований.

У відомстві зазначили, що військовий став на службу до ТЦК та СП міста Яворова після того, як був на фронті, де отримав поранення. У нього осколкові поранення м’яких тканин, термічний опік обличчя та акубаротравматичне ураження обох вух. Це сталося на Миколаївщині наприкінці березня 2022 року.

У Львівському ТЦК наголосили, що так «чоловік подякували йому саме тим, кого він захищав на фронті», і звернулися до всіх військовозобов’язаних громадян України із закликом «не смійте піднімати руку на наших героїв».

Після набуття чинності новим законом про мобілізацію в Україні значно збільшилася кількість випадків примусової мобілізації. Відео таких інцидентів, коли чоловіків буквально вантажать в автомобілі, заполонили соцмережі. Проте є й інша сторона, це коли на працівників ТЦК нападають військовозобов’язані.

Наприклад, 1 червня, у місті Чернівці побилися громадянський та військовий. У ТЦК та СП заявили, що військовий ударив у відповідь, захищаючись. За фактом бійки триває перевірка та встановлюються всі деталі інциденту. На місці конфлікту працювала поліція.

А 6 червня у Києві чоловік напав на працівників ТЦК. Відео бійки виклали в мережу очевидці. У відомстві назвали чоловіка «військовим злочинцем» та стверджують, що він самостійно підійшов до співробітників з метою провокації. Нападника затримала поліція і з’ясувалося, що він є колишнім військовослужбовцем, який ще у квітні 2023-го самовільно залишив військову частину. Отже, справу розслідуватиме ГБР.

Ще один інцидент стався 18 травня у Синельниковому на Дніпропетровщині. При роздачі повісток виник конфлікт між військовим та цивільним. Чоловік узяв у руки ніж та напав на представника ТЦК. Внаслідок інциденту той отримав поранення руки.

Відвертість Наталки Денисенко щодо гонорарів під час війни: зірка серіалу “Кріпосна” розповіла про фінансові реалії

Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у популярних українських проектах, таких як серіал «Кріпосна» та фільм «Коли ти вийдеш заміж?», поділилася своїм досвідом заробітків під час війни. В інтерв'ю програми «Ранок у великому...» вона зізналася, що найбільший гонорар, який їй вдалося отримати за один знімальний день, становив 5 тисяч доларів. Однак зірка одразу уточнила, що ця сума була виплачена їй саме за участь у рекламному проєкті, а не за стандартні кінозйомки.

За словами Наталки, такий розмір гонорару є дуже високим для української індустрії, і подібні суми, на жаль, не є нормою. «Це дійсно дуже великий гонорар, який не є типовим для нашої сфери. Зазвичай так не платять», — пояснила акторка, підкреслюючи, що більшість акторів отримують набагато менші суми, особливо під час складних часів війни.

Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».

Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.

Обурення після фіналу: Світлана Тарабарова поставила під сумнів оцінювання України на “Дитячому Євробаченні-2025”

Результати “Дитячого Євробачення-2025” викликали гостру реакцію з боку співачки та продюсерки національного відбору Світлани Тарабарової. Після фіналу конкурсу вона публічно висловила незгоду з підсумковими балами, які отримала представниця України Софія Нерсесян. Юна виконавиця з піснею “Мотанка” виборола срібну нагороду, однак, на переконання Тарабарової, її виступ був гідний найвищого результату.

Продюсерка наголосила, що номер Софії вирізнявся не лише вокальною майстерністю, а й сильним емоційним наповненням, продуманою постановкою та глибоким національним символізмом. За її словами, саме такі виступи формують обличчя конкурсу та запам’ятовуються глядачам надовго. Вона підкреслила, що під час трансляції було особливо помітно контраст між реакцією залу та підсумковими оцінками журі.

Тарабарова також підкреслила, що, хоча це дитячий конкурс, оцінювання було політизованим. Україна здобула перше місце в глядацькому голосуванні, але судді виставили низькі бали, тоді як інші учасники, які виконували пісні не зовсім якісно, отримували високі оцінки. “Жодна країна не дала 12 балів. Нам давали низькі бали, а іншим – навіть за пісні, які дуже прості, на трьох нотах, ставили 10 чи 12”, – додала вона.

Незважаючи на це, Тарабарова відзначила, що Україна вдячна за підтримку глядачів, завдяки якій Софія змогла піднятися на першість у народному голосуванні. Артистка підкреслила, що це доводить важливість оцінки глядачів, бо їхню думку не можна обманути.

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Останні новини