Вино перед сном: чому це погана ідея для здорового відпочинку

В компанії «Славіан», що володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», нещодавно відбулися суттєві зміни у складі власників. Раніше єдиним бенефіціаром компанії був Сергій Брюховецький, тесть підозрюваного в корупційній справі Андрія Христенка. Цей бізнесмен володів компанією через офшорну структуру на Кіпрі під назвою Napstor Limited. Однак після останніх подій, які привернули увагу до цього бізнесу, в структурі власності компанії з’явились нові співвласники.

Як стало відомо, на початку серпня цього року, через два тижні після того, як Андрій Христенко отримав офіційну підозру, до складу власників компанії увійшли громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. За інформацією з реєстру юридичних осіб YouControl, ці зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня, що свідчить про важливість моменту та можливі майбутні трансформації в управлінській структурі.

Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», яке колись було відоме під назвою «Турбоатом», Віктор Суботін понад 1,5 десятиліття очолює одне з ключових підприємств у галузі енергетики України. Під його керівництвом компанія не тільки зберегла свої лідерські позиції на внутрішньому ринку, але й зміцнила свої позиції на міжнародній арені, продовжуючи виконувати стратегічно важливі замовлення для енергетичного сектору країни.

За час своєї роботи на посаді керівника, Віктор Суботін реалізував низку значних проектів, спрямованих на модернізацію виробничих потужностей та вдосконалення технологічних процесів. Завдяки його зусиллям підприємство зберігає свою конкурентоспроможність навіть у складних економічних умовах, а також відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки України.

Окреме місце в декларації посідає колекція зброї: карабіни, гвинтівки, пістолети. Зокрема, комбінована рушниця Krieghoff 12-го калібру вартістю понад 200 тисяч гривень та гвинтівка Browning за 60 тисяч.

Фінансові активи родини вражають не менше. Суботін задекларував мільйонні дивіденди, пакети акцій у десятках компаній та понад 183 млн гривень, наданих як кредит «Мегабанку». Окремо зазначено золотий запас — близько 160 мільйонів гривень.

Нерухомість — ще одна складова капіталів. У Харкові журналісти зафіксували великий маєток площею понад 1000 м², розташований за високим парканом, із фонтаном, газонами та декоративними деревами. Поруч — ще один будинок, гостьові котеджі та кілька земельних ділянок. Усе це оформлено на Ніну Яценко — ймовірну тещу Суботіна. Маєток було придбано у вересні 2022 року, коли Харків перебував під загрозою окупації, а «Мегабанк» — у ліквідації.

У 2023 році Яценко придбала ще один будинок в Ужгороді площею 272 м² та землю, загальною вартістю понад 3,2 млн гривень. Вона ж записана власницею садиби із сонячними панелями та системою відеоспостереження.

Колишня вчителька перетворилась на бізнесвумен: вона є співзасновницею компанії «С-Альфа Грін», що володіє або орендує 634 земельні ділянки. Раніше, у 2022 році, вона увійшла до складу засновників ПОСП «Долинський ТОК» в Івано-Франківській області, внісши понад 6 мільйонів гривень до статутного капіталу.

Схеми Суботіна пов’язані також із сестрою його дружини — Мариною Яценко, та власною сестрою — Інною Васіщевою, яка очолює інвестиційний фонд «Збереження». Через цей фонд родина зберігає 4 та 24 млн гривень. У 2023 році Васіщева отримала в дар квартиру в центрі Харкова площею понад 300 м², вартість якої, за ринковими оцінками, перевищує 230 тисяч доларів.

Один із ключових каналів формування родинного капіталу — «Мегабанк». Йому довіряли міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, KfW та Міжнародна фінансова корпорація, інвестуючи кошти у розвиток малого бізнесу. Тепер виникає питання: чи не стали ці ресурси частиною особистого «золотого запасу» державного управлінця?

У 2026 році український ринок хлібобулочної продукції може зіткнутися з відчутним зростанням цін на окремі категорії виробів. Представники галузі попереджають: за збереження нинішнього набору негативних чинників подорожчання може перевищити 20% для частини асортименту. Йдеться насамперед про продукцію з доданою вартістю, складнішою рецептурою та вищими витратами на виробництво.

Фахівці зазначають, що хліб простої рецептури — традиційні сорти, які залишаються базовим продуктом масового споживання, — і надалі перебуватиме під негласним соціальним контролем. Саме тому різкого стрибка цін на такі вироби не прогнозують, навіть за умов зростання собівартості. Виробники намагаються утримувати їх у доступному ціновому сегменті, компенсуючи витрати за рахунок інших позицій.

Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.