Четвер, 16 Липня, 2026

Вишневе відновлюється після руйнівного удару: рятувальники не зупиняються вже чотири дні

Важливі новини

Експерт радить: не шукайте дешевий бензин — чому це важливо

З 1 травня в Україні офіційно стартує використання нового типу бензину — Е5, до складу якого входить до 5% біоетанолу. Це частина загальноєвропейської тенденції до екологізації пального. Перші партії такого «алкогольного» бензину вже з’явилися на українських АЗС, а великі мережі активно готуються до повного переходу. Проте експерти радять водіям бути уважними — нове пальне потребує […]

Мир через економічний тиск: погляд Мелоні на ситуацію з Росією

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні висловилася про те, що ключем...

Скандал в “Укрнафті”: спроба перекласти відповідальність за зниклі нафтопродукти

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

Прозорість державних закупівель у фармсекторі: прибутки, контракти та суспільний запит на контроль

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

Санкції за релігійні переслідування в Україні: новий законопроєкт у Конгресі США

У Конгресі Сполучених Штатів Америки був представлений законопроєкт, який...

Четвертий день тривають інтенсивні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи у Вишневому, що на Київщині. Це місто стало епіцентром одного з найбільш катастрофічних російських ударів під час повномасштабної війни. Навіть після кількох днів, що минули з моменту атаки, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) продовжують свою роботу, розбираючи завали, перевіряючи пошкоджені території та надаючи допомогу мешканцям.

За інформацією ДСНС, на ліквідацію наслідків удару залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць техніки, які працюють безперервно. Масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для регіону, що зумовило необхідність термінових дій.

У ніч на 6 липня Вишневе стало об'єктом російського комбінованого удару, під час якого, крім столиці, постраждали й навколишні населені пункти. Найбільш серйозні руйнування були зафіксовані саме в цьому місті, де потужна вторинна детонація ускладнила рятувальні роботи та спричинила нові руйнування.

У зв'язку з ризиком повторних вибухів, рятувальники евакуювали тисячі місцевих мешканців. На місці трагедії було організовано штаб для ліквідації наслідків НС, до якого залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, медиків та психологів. Для гасіння масштабних пожеж, які виникли внаслідок удару, використовувалися гелікоптери ДСНС, які здійснили численні скиди води.

Незважаючи на те, що з моменту атаки минуло вже чотири доби, кількість звернень від мешканців не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції та видаляти уламки, а також перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

Важливим завданням є надання допомоги людям, які залишилися без житла та необхідних речей. Психологи працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи емоційну підтримку постраждалим. Також рятувальники забезпечують людей питною водою та продуктами першої необхідності.

Серед значних досягнень рятувальників стала операція з порятунку собаки, яка опинилася під завалами. Тварину вдалося витягти живою, і вона була передана ветеринарам.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що руйнування у Вишневому стали найбільшими у житловому секторі з початку війни. Внаслідок атаки постраждало близько 13 гектарів житлової забудови, а всього у Київській області зазнали руйнувань 276 об'єктів, з них 251 – у Вишневому. Серед пошкоджених будівель – житлові будинки, багатоповерхівки, адміністративні та комерційні будівлі.

В результаті обстрілу загинули люди, а також постраждали десятки цивільних. У перші години після атаки рятувальники безперервно шукали людей під завалами та ліквідовували осередки займання.

Президент України Володимир Зеленський доручив розслідувати всі обставини, що призвели до вторинної детонації. Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що об'єкт, де сталася детонація, не підпорядковується військовому командуванню, а відповідно до норм, подібні об'єкти не можуть розміщуватись поблизу житлових районів.

Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник ОВА Микола Калашник особисто контролює хід рятувальних робіт та допомогу постраждалим. Влада акцентує увагу на необхідності швидкого відновлення нормального життя в постраждалих районах. Водночас триває оцінка збитків та оформлення документів для компенсацій постраждалим.

Однак, рятувальники продовжують свою роботу, отримуючи нові звернення мешканців щодо обстеження будинків та демонтажу небезпечних конструкцій. ДСНС запевняє, що роботи триватимуть до повного усунення наслідків атаки та забезпечення безпеки громадян. Влада закликає людей не наближатися до зон проведення робіт через ризик виявлення вибухонебезпечних предметів.

Останні новини