Високопоставлений дипломат руху “Талібан” відвідав Ростовську область

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об'єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Корнієнко підкреслив, що в Україні, на відміну від Сполучених Штатів, можливість перевиборів обмежена, особливо під час війни. Він зазначив, що українським депутатам потрібна підтримка міжнародної спільноти для завершення війни, що дозволить провести вибори.

“На жаль, ми у Верховній Раді не можемо змінитися, як вони (Конгрес), але ми дуже хотіли б, щоб американські політики всі, починаючи з Дональда Трампа, обраного президента, і закінчуючи Конгресом, Сенатом, щоб вони зробили максимум для того, щоб ми могли переобратися. Це наше прохання, як депутатів, до них”, – сказав Корнієнко

Корнієнко зауважив, що під час воєнного стану вибори в Україні проводити не можна. Тому мирне врегулювання та відновлення безпеки в країні є критично важливими для відновлення виборчих процесів і демократичних процедур.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало внутрішню перевірку після того, як у медіа з’явилася інформація про ймовірну причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування, відомого як операція «Мідас». Пресслужба агентства повідомила, що тимчасова виконувачка обов’язків голови Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин для об’єктивної оцінки ситуації.

Головна мета перевірки — встановлення фактів, підтвердження або спростування інформації, а також оцінка дотримання працівниками АРМА вимог законодавства та внутрішніх стандартів агентства. Перевірка охоплює весь спектр процедур, які регламентують роботу з активами, контроль за доступом до арештованого майна та дотримання правил етики й службових обов’язків. У разі підтвердження будь-яких порушень до співробітників будуть застосовані відповідні дисциплінарні заходи, передбачені законодавством і внутрішніми регламентами.

У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.