Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

На Волині працівники митниці зупинили спробу контрабанди майже 100 кілограмів заборонених товарів, що намагалися ввезти до України. Цього разу йшлося про російську червону ікру та крабове м’ясо, які були знайдені під час перевірки мікроавтобуса українця. Він повертався з Європи через пункт пропуску «Устилуг». Огляд транспортного засобу виявив контейнери та скляні банки, на яких було чітке маркування з інформацією про країну виробництва — «РФ, Камчатський край». Ці товари не мали права на ввезення через діючі обмеження, встановлені щодо продукції з Росії.

Загальна вартість вилучених товарів перевищує 170 тисяч гривень. Митники наголошують, що подібні спроби контрабанди є серйозною загрозою для національної безпеки, адже такі продукти можуть не відповідати стандартам якості і безпеки для споживачів. Це ще один приклад того, як митні органи ефективно працюють на захист інтересів України, оперативно виявляючи порушення та перешкоджаючи незаконному ввезенню продукції.

Ікра та крабове м’ясо не були сховані, однак їхнє походження порушувало встановлені норми. Згідно з рішенням уряду, імпорт товарів російського походження заборонений з 2015 року, а з квітня 2022-го діє повне торговельне ембарго з державою-агресором.

Усю продукцію вилучили та передали на склад митниці. На порушника склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України. Стаття передбачає штраф і можливу конфіскацію товару.

Остаточне рішення у справі ухвалюватиме суд.

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

Українська медіаімперія, що належить меру Львова Андрію Садовому та його сім’ї, опинилася у центрі гучного скандалу. Фінансові проблеми та порушення у сфері соціальної відповідальності викликали обурення як серед працівників, так і в суспільстві загалом.

Суть скандалу

ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова, зіткнулася з серйозними звинуваченнями у фінансових порушеннях. Основною проблемою стали недостатні виплати зарплат працівникам, що є прямим порушенням трудового законодавства та норм соціальної відповідальності.

Фінансове управління під питанням

Виявлені порушення у фінансовому управлінні компанією ставлять під сумнів ефективність її керівництва. Недостатні виплати зарплат, затримки у виплатах та відсутність належних соціальних гарантій свідчать про серйозні проблеми у фінансовій дисципліні. Працівники компанії висловлюють своє незадоволення та вимагають від керівництва прозорості та відповідальності.

Соціальна відповідальність: від слів до дій

Компанії, що претендують на лідерство у медіаіндустрії, повинні демонструвати високий рівень соціальної відповідальності. Недотримання цих принципів може призвести до втрати довіри як серед працівників, так і аудиторії. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» має негайно вжити заходів для виправлення ситуації та відновлення своєї репутації.

Реакція суспільства та працівників

Фінансові скандали викликали широкий резонанс у суспільстві. Працівники компанії активно висловлюють своє незадоволення у соціальних мережах та засобах масової інформації. Вони закликають до проведення незалежного аудиту фінансової діяльності компанії та притягнення до відповідальності винних у порушеннях.

Висновок

Фінансові скандали, що охопили медіаімперію мера Львова Андрія Садового, стали серйозним викликом для репутації компанії. Недостатні виплати зарплат та порушення у сфері соціальної відповідальності свідчать про необхідність негайних змін у фінансовому управлінні. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» повинна вжити конкретних заходів для відновлення довіри працівників та суспільства, забезпечивши прозорість та відповідальність у своїй діяльності.

Заробітну плату рядовим працівникам роками виплачували частинами. Одна – офіційна, мінімальна – зі сплатою обов’язкових платежів, друга – “в конверті”.

Після викриттям Бюро економічної безпеки схеми ухилення від сплати податків холдингом !FEST, який пов’язують з Андрієм Садовим, в медіахолдингу Садового різко збільшилась кількість працевлаштованих працівників.

У2021-2022 рр., наприклад, обліковувалось 15-20 працівників) враховуючи, що ТРК “Люкс” володіє корпоративними правами 12 компаній. у січні-жовтні 2021 року винагорода у грошовому виразі працівникам Телерадіокомпанії “Люкс” (йдеться про 9-13 осіб, частина з яких – журналісти) складала 6 тис грн., у листопаді-грудні цього ж року – 6,5 тис грн. Натомість розмір зарплати Катерини Кіт-Садової склав 195 тис грн., зарплати Романа Андрейка (директора ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”) — 100 тис грн, його дружини – Андрейко Оксани (акціонера з великою часткою) – в межах 40-50 тис грн.

У період січень-вересень 2023 року офіційна зарплата працівникам (7-11 особам) виплачувалась у розмірі 7 тис грн. У жовтні виросла до 16 тис грн (такі виплати отримали 6 працівників), у листопаді склала від 12 до 16 тис грн (таку зарплату отримало 47 осіб), в грудні 15 тис грн отримав 21 працівник, від 11 до 15 тис грн – 17 працівників.

У яких розмірах від сплати податків ухилився медіахолдинг Садового, – наразі невідомо. Бюро економічної безпеки необхідно звернути увагу.