П’ятниця, 16 Січня, 2026

WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

Важливі новини

Корупційні правопорушення серед посадових осіб медико-соціальних експертних комісій: результати перевірок та резонансні справи

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

У Кропивницькому правоохоронці розпочали розслідування щодо можливої корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею автобусів для комунального підприємства «Електротранс». Згідно з даними розслідування, ця угода могла обійтися місту на майже 19 мільйонів гривень більше, ніж було б доцільно.

За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

Банк «Альянс» та агротітушки блокують збирання врожаю на Полтавщині

У селі Покровська Багачка на Полтавщині агропідприємство СВК «Багачанський» опинилося під тиском рейдерів, яких пов’язують із банкіром Олександром Сосісом. Працівники підприємства не змогли розпочати збирання врожаю сої через втручання озброєних осіб та силових структур. За даними журналістів-розслідувачів, на поле прибули 20 поліцейських, спецназ КОРД та спортсмени, відомі участю у «віджимі» майна. Дії координували довірені особи […]

Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

Україна та Росія не хочуть досягти домовленостей щодо продовження транзиту російського газу до Європи через українську територію. Як повідомив Reuters із посиланням на високопоставлене джерело в азербайджанській енергетичній компанії SOCAR, переговори, що велися за участь Азербайджану, закінчилися безрезультатно. ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року. […]

The post Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що протягом 2024 року до його офісу надійшло 1560 звернень від громадян, які вважали, що їхні права були порушені під час мобілізаційних заходів. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ. «У 2024 році я отримав 1560 звернень від громадян України, які […]

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

«Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

Останні новини