П’ятниця, 16 Січня, 2026

WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

Важливі новини

Скандал навколо судді Ігоря Ратушняка: повернення та очищення репутації

У Вінницькій області знову розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із суддею Ігорем Ратушняком. Попри нещодавній обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який визнав його винним у хабарництві, Ратушняк повернувся до своєї посади голови Тиврівського районного суду. Це рішення викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців та активістів, адже суддя, котрий ще нещодавно отримав покарання за корупційні злочини, знову перебуває на важливій посаді в системі правосуддя.

Події, що передували його відновленню, стали відомі громадськості після того, як у грудні 2023 року ВАКС ухвалив вирок, який засудив Ратушняка за отримання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя отримав хабар за ухвалення рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціна питання за гектар землі, на думку Ратушняка, складала 40 тисяч гривень. Це не перший випадок, коли судді в Україні виявляються замішаними у корупційних скандалах, але він став символом проблеми, що триває в судовій системі.

Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

«Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

«80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

Контрасти української ідентичності: від “українофоба” Булгакова до “колаборанта” Довженка

Історія з оголошенням Булгакова "українофобом" є частиною більш широкого дискурсу щодо ставлення сучасної України до своїх минулих діячів. Це питання стосується не лише літературних фігур, але й політичних, наукових та культурних діячів, які здобули свою популярність або визнання як в Україні, так і за її межами.

Україна, як багатонаціональна держава зі складною історією, зіткнулася з проблемою ідентифікації своїх діячів, які жили в епоху, коли національні кордони і культурні межі були менш чіткими. Це стосується імен таких як Гоголь, Булгаков, Тичина, Рильський та інших, чиї твори або погляди можуть залишатися спростованими за сучасними стандартами і цінностями.

Постановка питання про те, яким чином Україна має ставитися до цих діячів, є складною та багатогранною. З одного боку, існує прагнення відрізнятися від радянського минулого та підтримувати українську ідентичність. З іншого боку, необхідно враховувати контекст, в якому діяли ці особистості, а також їхні внески в світову культуру та науку.

Справді, багато з цих діячів можуть викликати суперечки щодо їхнього ставлення до України чи української культури. Однак, занадто спрощено класифікувати їх як ворогів чи колаборантів, оскільки їхній внесок часто був багатогранним та амбівалентним.

Наприклад, якщо розглядати роботи Довженка, його фільм "Щорс" варто розглядати як продукт свого часу, зі всіма його ідеологічними та політичними обмеженнями. Спроби перегляду цих робіт у контексті сучасних ідей та цінностей можуть призвести до нового тлумачення.

Таким чином, важливо підходити до історичних особистостей з розумінням їхнього контексту та врахуванням складності їхньої спадщини. Закликаємо до об'єктивного підходу та виважених розглядів, щоб уникнути пересилання на сучасний контекст та неприйнятні для нього стандарти.

У висновках важливо підкреслити різноманітність та складність підходів до історичних особистостей, які виникають у контексті сучасної України. Такі діячі, як Булгаков, Довженко та інші, залишають за собою складний слід у культурній історії країни. Наш підхід до їхнього спадку має бути об'єктивним та виваженим, враховуючи їхні внески в світову культуру та науку, а також історичні умови, в яких вони діяли.

Важливо уникати спрощень та категоричних засуджень, замість цього віддавати перевагу аналізу, який би враховував контекст і часові обставини. Наша культурна спадщина є багатогранною і часто суперечливою, і саме тому важливо розуміти та вивчати її з урахуванням цих складнощів. Завдання полягає у підтримці критичного мислення та діалогу, спрямованого на збагачення нашого розуміння минулого та формування нашого майбутнього як нації.

Що робити, якщо вас оштрафували за неявку до ТЦК

В умовах воєнного стану в Україні всі військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років повинні дотримуватися правил військового обліку. Однак неявка до Територіального центру комплектування (ТЦК) або відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) можуть спричинити штрафи. Юрист адвокатського пояснив, як можна оскаржити такі штрафи. Чи можна скасувати штраф за неявку у військкомат? За словами […]

The post Що робити, якщо вас оштрафували за неявку до ТЦК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рада хоче скасувати згоду командира для звільнення від криміналу після СЗЧ

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт №13260, що пропонує пом’якшення відповідальності для військовослужбовців, які самостійно повернулися на службу після самовільного залишення частини або дезертирства. Документ, розроблений Міністерством оборони України, передбачає виключення частини п’ятої зі статті 401 Кримінального кодексу. Саме ця норма вимагає письмової згоди командира для звільнення від кримінальної відповідальності. Нововведення […]

Сни можуть попереджати нас про хвороби

Сни — це не просто випадкові картинки, які виникають у нашій уяві вночі. Вони — віддзеркалення підсвідомості, яка, на відміну від нашої свідомості, не спить і не замикається у межах логіки. Уві сні вона “говорить” з нами мовою символів, емоцій і образів. Іноді ці сигнали варто сприймати як попередження — про небезпеку, хворобу чи психологічний […]

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

«Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

Останні новини