Середа, 23 Липня, 2025

WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

Важливі новини

В українському бюджеті на 2024 рік брак фінансування для ЗСУ

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

Російські атаки призвели до рекордної кількості загиблих серед цивільних

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

Зеленський заявив про новий обмін полоненими після домовленостей у Стамбулі

Президент України Володимир Зеленський повідомив про продовження переговорів з Росією щодо обміну полоненими та можливого припинення вогню. За його словами, українська сторона виконує домовленості, досягнуті під час попередньої зустрічі в Стамбулі, і вже працює над наступним етапом — новим обміном. “Зараз ми продовжуємо виконувати домовленості, що були досягнуті на минулій зустрічі в Стамбулі, і команда […]

Командир Третьої штурмової розповів чому українці не поспішають на фронт

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Білецький акцентує, що багато людей не готові йти на фронт через страх невідомості та відсутність впевненості у своїй підготовці. “Якщо люди розуміють, що їх не навчать елементарного, а їхнім командиром буде некомпетентний сержант, то це не мотивує”, – зазначає він.

За його словами, будь-яка людина боїться війни, проте є різниця між страхом перед невідомістю та розумінням реальної небезпеки. Люди, які отримали якісну підготовку, знають, як виконувати завдання та виживати, й готові брати участь у бойових діях.

Білецький наголошує, що ключовим є підвищення якості бойової підготовки:

“Люди стають професіоналами виключно завдяки навчанню,” – стверджує Білецький. Він упевнений, що навіть із середньостатистичного новобранця можна виховати компетентного бійця, який зможе виконувати базові піхотні завдання.

На думку військового, ефективна підготовка дозволить зменшити втрати на фронті, підвищить мотивацію особового складу та покращить результати бойових дій.

Білецький підсумував: для того щоб армія стала ефективнішою, необхідно змінити підхід до навчання та побудувати довіру серед військових і суспільства. Це завдання може бути складним, але його вирішення – це не лише питання військової стратегії, а й ключ до успішної мобілізації та перемоги.

Росіяни активно просуваються на флангах Великої Новосілки

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляють українські військові та воєнкори.

Так, лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс» пише, що в Новому Комарі на північ від Великої Новосілки точиться бій, на південь від нього – у районі Благодатного – росіяни «мають просування».

«Вся біда в тому, що ворог найближчим часом може взяти повністю під контроль фланги навколо міста, а потім усе за стандартом, як ми бачили до цього, не дуже втішна перспектива», – прокоментував він.

Аналогічну інформацію повідомляє і військкор Мірошников.

«Якось дуже швидко по Великій Новосілці все відбувається… Не те щоб це було несподівано. Але ворог дуже швидко прориває ключові точки на флангах. Брак людей, снарядів і дронів дуже позначається, на жаль», – написав він.

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

«Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

Останні новини