Я поважаю право свободи вибору кожної людини – Білозір в інтерв’ю висловилася про Повалій

Директор державного підприємства Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук у своїй декларації зазначив шлюб із громадянкою Російської Федерації, а також наявність значних валютних заощаджень у родини. Йдеться про підприємство, яке виконує монтажні та будівельні роботи для потреб оборонного відомства, що автоматично підвищує суспільний інтерес до будь-яких аспектів діяльності його керівництва.

Згідно з поданими даними, дружина посадовця Наталія Дмитрук має російське громадянство та водночас володіє посвідкою на постійне проживання в Україні. Формально така обставина не є порушенням законодавства, однак у контексті повномасштабної війни та підвищених вимог до безпеки в оборонному секторі вона викликає додаткові запитання з боку громадськості та експертного середовища.

У власності самого Дмитрука задекларовано кілька об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про квартиру площею 53,6 квадратного метра, придбану ще у 1998 році, земельну ділянку площею 816 квадратних метрів та житловий будинок площею 76,3 квадратного метра, обидва об’єкти набуті у 2004 році. Вартість майна зазначена за цінами на момент придбання і є відносно невисокою за сучасними мірками.

Серед рухомого майна в декларації фігурує легковий автомобіль Toyota Camry 2012 року випуску, придбаний того ж року.

Найбільшу увагу привертають грошові активи родини. Станом на кінець 2024 року Олександр Дмитрук зберігав понад два мільйони гривень на рахунках у державному та комерційних банках. Окремо задекларовано готівкові кошти: 25 тисяч доларів у самого посадовця та 120 тисяч доларів у його дружини.

Сукупний дохід сім’ї за 2024 рік перевищив 1,2 мільйона гривень. Основну частину становила заробітна плата Дмитрука на державному підприємстві. Також у декларації зазначені пенсійні виплати, банківські відсотки та заробітна плата дружини, отримана у приватній будівельній компанії.

Водночас у документі відсутні відомості про цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, фінансові зобов’язання чи значні витрати. Формально декларація не містить ознак порушень, однак поєднання статусу керівника оборонного підприємства, шлюбу з громадянкою держави-агресора та значних обсягів готівкової валюти неминуче викликає запитання з боку суспільства та контролюючих органів.

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Міністр юстиції Малюська висловив пропозицію мобілізувати не лише осіб зі судимістю, але й корупціонерів для служби на фронті. За його словами, корупціонери можуть бути активною силою в армії через свій патріотизм та наполегливість, що, за його думкою, може зробити їх корисними в боротьбі за країну. Проте, він зауважив, що поняття "тяжкого злочину" є релятивним і залежить від інтерпретації закону. Також він висловив підтримку законопроекту щодо посилення мобілізації, який дозволить залучати до служби в армії осіб зі судимістю, але без реального покарання, а також тих, хто перебуває у відстрочці або на умовно-достроковому звільненні.

• Міністр юстиції Малюська висловив пропозицію мобілізувати корупціонерів для служби на фронті, посилаючись на їх потенційний патріотизм та наполегливість.

• Він наголосив на необхідності розширення критеріїв для мобілізації, щоб залучити до армії осіб зі судимістю, але без реального відбування покарання, які можуть бути корисними у боротьбі за країну.

• Малюська підтримав ідею законопроекту щодо посилення мобілізації, який передбачає залучення до служби в армії осіб зі судимістю, крім осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки та інших серйозних злочинів.

• Подана пропозиція викликала різні реакції у громадськості та вимагає додаткового обговорення щодо етичності та ефективності такого заходу.

• Запровадження відповідних законодавчих змін потребує уважного вивчення та врахування всіх аспектів безпеки та прав людини.