Вівторок, 2 Грудня, 2025

Як знайти гранти для навчання за кордоном українським студентам

Важливі новини

Стратегічне будівництво оборонних укріплень: Організатори та керівники процесу в Україні

Починаючи з кінця минулого року, українська армія, після невдачі в наступі, змінила свій підхід на стратегічну оборону, яка включає побудову масштабних оборонних ліній. Проте у Києві зіткнулися зі значними труднощами у втіленні цього плану. "Ми бачили лише окопи по коліно і все", – так військовослужбовець Микола описує стан інженерно-фортифікаційних споруд на другій лінії оборони, куди нещодавно був переміщений його підрозділ на Сході. Ця проблема є поширеним явищем, особливо відчутним стало це у лютому, коли українські війська були змушені відступати з Авдіївки під тиском російських військ. Бійці стверджують, що за містом не було готових оборонних рубежів, що дозволило противнику швидко просунутися на захід на майже 10 км. Самі бійці, військові експерти, аналітики і політики говорять про недостатність, непідготовленість та навіть погану якість українських оборонних ліній. Парламентська опозиція вимагає звіту від прем’єр-міністра щодо "проваленої програми будівництва фортифікацій" і проведення розслідування цього. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє про виділення рекордних 20 мільярдів гривень з початку року на створення оборонних рубежів та інтенсифікацію цих робіт. Після оприлюднення інформації про плачевний стан українських фортифікацій, цей процес значно прискорився. Щоденно військові підрозділи та обласні адміністрації почали оприлюднювати фотозвіти про копання окопів та будівництво бункерів, а координувати цей процес став "непублічний куратор" від влади. Спочатку слід розібратися, що саме означають терміни "оборонні споруди". Це військові фортифікаційні споруди, які будуються біля лінії зіткнення та на певній відстані від неї. Зазвичай лінія оборони складається з трьох основних частин. Перша – "передпілля", яке може включати мінні поля, загородження з колючого дроту, протитанкові рови та бетонні перешкоди – так звані "зуби дракона". Друга – головна лінія оборони, яка включає бункери, земляні оборонні пункти, траншеї, земляні укриття, бункери та позиції для кулеметів. Третя – резервна лінія, а також місця для розташування артилерійських гармат. Прикладом такої системи є "лінія Суровікіна", яку російські силовики побудували на окупованій території Запорізької та Донецької областей за півроку – з жовтня 2022 по весну 2023 року. Україна почала будувати свої оборонні лінії ще з 2015 року вздовж лінії розмежування на Сході. Однак вони не були настільки міцними та ефективними, і розташовані не в тих районах, де зараз ведуться бойові дії.

Віктор Кевлюк, колишній командир штабу оперативно-тактичного угруповання "Луганськ" та зараз експерт Центру оборонних стратегій, розглядаючи ситуацію на Луганщині, розповів про те, як інженерно-фортифікаційні споруди були зведені вздовж річки Сіверський Донець. "Передня лінія оборони пролягала вздовж річки, друга лінія оборони була побудована паралельно Сіверському Донцю і перпендикулярно до сучасної лінії фронту. Тому питання: яка користь від цієї лінії сьогодні, якщо напрямок ведення бойових дій зі сходу на захід, а не з півдня на північ?" — пояснив Кевлюк. За його словами, по всьому державному кордоні з Російською Федерацією на Луганщині не було жодних оборонних рубежів. На деяких ділянках були лише взводні опорні пункти, а на інших — лише концентрація резервів у тилу. Це призвело до того, що російським військам вдалося швидко окупувати більшу частину Луганщини та просунутись вглиб області під час початкової фази вторгнення у 2022 році.

У багатьох інших ділянках фронту, особливо на півдні Донецької області, українські війська були змушені відступити з першої лінії оборони на другу під тиском противника, але третю лінію оборони не підготували. За даними джерела з командування інженерних військ, оборонні рубежі, які були зведені з 2015 року, виявилися неефективними на початку повномасштабної війни, оскільки російська армія фактично їх обійшла і просунулась вглиб території на багатьох ділянках фронту. Останніми "старими" лініями оборони залишились Мар'їнка і Авдіївка, які впали на початку цього року під час тиску російських військ.

Тепер Україна прискорено намагається збудувати нову лінію оборони, особливо на найбільш критичних ділянках, таких як біля Запоріжжя, на заході Донеччини, а також біля Куп'янська та вздовж східного кордону з Росією. Проте залишається відкритим питання: чому почати зводити нову потужну оборонну лінію не було розпочато в перші два роки великої війни? Співрозмовники з ВВС Україна зазначають різні версії причин. Це може бути пов'язано з хаосом у перші місяці конфлікту, обмеженими фінансовими ресурсами держави та акцентом на наступальні, а не оборонні стратегії українського уряду.

Основну частину робіт зі зведення оборонних рубежів поблизу фронту виконують інженерні війська, що входять до Сил підтримки Збройних Сил України. В початку березня президент Володимир Зеленський змінив командира Сил підтримки. Новим керівником став начальник інженерних військ Олександр Яковець.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, Україна стикається з дефіцитом інженерних підрозділів, що є наслідком їх значного зменшення на початку 2000-х років. Зараз, як пояснює експерт, командувач оперативного командування на фронті має у своєму розпорядженні лише один полк оперативного забезпечення з трьох батальйонів, який може здійснювати роботи з фортифікаційного облаштування, оскільки він має необхідне обладнання та техніку. Однак, за словами Кевлюка, цього виявляється недостатньо. "Для здійснення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а маємо лише 1. Питання: чому немає інших? Невідомо", — зауважує Кевлюк.

Ще однією проблемою є те, що процес облаштування фортифікацій відбувався "знизу – догори", тобто кожний конкретний підрозділ відповідав лише за створення лінії оборони на своїй ділянці. Для того, щоб створити щось більш надійне, ніж звичайні окопи, потрібно було постійно звертатися до вищого командування за виділенням деревини, бетону чи техніки. Це призвело до того, що зведені фортифікації на кожній окремій ділянці значно відрізнялися одна від одної і не створювали щільного та суцільного оборонного рубежу. Така ситуація надавала російським військам можливість продавлювати українську оборону на "слабких" ділянках і заходити у фланг інших підрозділів.

Оголосивши про перехід до "стратегічної оборони", в грудні 2023 року українська влада визначила, що замовниками при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для будівництва фортифікаційних споруд є відразу кілька відомств. Серед них Міністерство оборони, державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації і державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Однак, часто фактично координувати цей процес виявляється надто складно, і місцеві адміністрації у деяких випадках не надають необхідної допомоги військовим, що вимушені в умовах відсутності спецтехніки і матеріалів нашвидкуруч зводити фортифікаційні споруди біля лінії бойових дій.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Рахманін (фракція "Голос") вказує на проблему з вилученням будівельної техніки для робіт з облаштування оборонних рубежів Збройних Сил України (ЗСУ). За словами Рахманіна, хоча ЗСУ мають законне право вилучати необхідну техніку, це відбувається не завжди через місцеві військові адміністрації. З його точки зору, ця проблема виникає через низьку "виконавчу дисципліну" в Україні, де немає когось, хто міг би дійсно навести порядок.

Неочікуваним рішенням стало призначення колишнього заступника голови Офісу Президента України Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Рустема Умєрова з питань облаштування фортифікацій. Це стало причиною занепокоєння і сумнівів, оскільки Тимошенко відомий своєю суперечливою репутацією. Він не бажав розкривати деталі своєї причетності до фортифікаційної тематики, залишаючи питання про його роль у процесі облаштування оборонних укріплень без відповіді.

Тим не менш, Міністерство оборони заявило, що Тимошенко відповідає за роботу з облаштування фортифікацій, а також за комунікаційну політику. Однак, кон

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Наявність дефіциту інженерних підрозділів у Збройних Силах України створює проблеми у роботі з облаштування оборонних рубежів.

• Недостатня виконавча дисципліна та низький рівень координації в українській системі управління ведуть до затримок у вирішенні питань щодо отримання необхідних матеріалів і техніки для фортифікаційних робіт.

• Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони може стати першим кроком у поліпшенні комунікаційної політики в Збройних Силах, але його причетність до робіт з фортифікації залишається неясною.

• Важливість вирішення цих питань для зміцнення обороноздатності України та створення надійних оборонних укріплень на фронті.

Антишахрайське розслідування: майновий стан професорки Хабло та незадекларовані активи

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові деталі щодо майнового стану професорки кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (НАВС) Оксани Хабло. Розслідування виявило ряд неприязних моментів у деклараціях викладачки, що стосуються заниження вартості її майна та непрозорих схем користування нерухомістю. Зокрема, за даними розслідувачів, Оксана Хабло занизила вартість свого автомобіля в декларації, що суперечить реальним ринковим цінам.

Крім того, було виявлено, що її чоловік протягом тривалого часу безкоштовно користується квартирою, яка належить третій особі, що може бути порушенням етичних норм. Серед іншого, професорка Хабло володіє двома земельними ділянками під Києвом. Перша з них, розміром 636 кв. м, розташована у селі Воропаїв, була набута ще в 2011 році, але її вартість в декларації вказана на рівні всього 322 грн, що є вкрай малим показником для такої площі землі в столиці та околицях.

Наприкінці вересня 2025 року Хабло знову інвестувала в нерухомість — купила квартиру площею 42,5 кв. м у Києві вартістю понад 2,5 млн грн; вона вказала, що взяла іпотеку за програмою «єОселя» та сплатила первинний внесок 523 тис. грн.

Чоловік професорки, Олександр Хабло, з 2020 року безкоштовно користується квартирою площею 75,8 кв. м, яка належить громадянину Юрію Мірошниченку.

Ще один епізод — заниження вартості автомобіля: у 2019 році Оксана Хабло зазначила придбання Volkswagen Tiguan 2013 року за 200 тис. грн, хоча ринкова вартість такої моделі, за оцінкою авторів розслідування, становить близько 500–600 тис. грн. Чоловік професорки в 2023 році придбав Audi A6 Allroad 2011 року за 400 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказані офіційні доходи: Оксана Хабло отримала 673 тис. грн зарплати в НАВС; її чоловік — 699 тис. грн у ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» та 122 тис. грн у військовій частині А7040. Також подружжя декларує 6,5 тис. дол. готівки (майже 270 тис. грн). Водночас, як зауважують автори матеріалу, професорка не вказала в публічних деклараціях, які заощадження зберігаються на їхніх банківських рахунках (подружжя має по три рахунки в різних банках).

Київське “Динамо” на порозі змін: тренерські перестановки та нові виклики

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

Плани зради розкрито: СБУ затримала сім’ю, що планувала ракетні удари по Україні

Спеціальні служби України викрили зрадників, які на замовлення ФСБ готували ракетні удари по Україні та хоронили останки загиблих російських вояків під Києвом. Служба безпеки виявила двох агентів ФСБ, які активно діяли на території Київщини. Звербовані батько та син готували атаки з використанням ракет на столичний регіон, надаючи ворожим службам геолокації військових об'єктів та виробничих потужностей. На їхній рахунок також було передано координати місць виробництва українських безпілотників. Однак завдяки ретельній роботі спецслужб зрадницькі плани були розкриті, а агенти ФСБ затримані. Дії цих зрадників є викликом для національної безпеки України, тому вони стануть перед судом зі звинуваченням за вчинені злочини.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України затримала сім'ю зрадників, які співпрацювали з російською ФСБ. Ці зрадники готували ракетні удари по українським об'єктам та приховували останки російських вояків під Києвом. Виявлені дії є серйозним порушенням національної безпеки та суверенітету України. Затримання цих осіб є важливим кроком у боротьбі з російською агресією та спробами дестабілізації ситуації в країні. Така діяльність не може бути допущена, і винні повинні нести відповідальність за свої дії перед законом України.

Ще одна українська страва стала об’єктом культурної спадщини

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Така традиція побутує в селах Руда, Гніздичів, Облазниця, Лівчиці, Ганівці, Покрівці та містах Стрий, Жидачів, Журавно, Ходорів Стрийського району Львівської області. Подібні страви готують і в інших частинах України, але вони мають свої особливості.

Для приготування страви потрібні свіжі продукти: капуста, пшоно, цибуля, олія, молоко, сметана, гриби та м’ясо. Хоча уніфікованого рецепта не існує, технологія приготування має спільні риси. Квашену капусту відварюють до напівготовності, зливають воду. Потім додають молоко й доводять до кипіння. Далі додають промиті зерна пшона і варять до готовності.

Далі у сковороді розтоплюють масло, дрібно нарізають цибулю та додають до масла. Коли цибуля стає прозорою, до неї додають домашню сметану та помішуючи тушкують протягом 5 хвилин. Потім це додають до капусти та вимішують. Якщо капуста надто густа, можна долити ще трохи молока. Деякі господині, після зняття страви з вогню, кладуть зверху гілочки вишні або смородини і залишають на деякий час, щоб страва просочилася ароматом. Окремо готують шкварки, грибну підливку і з ними подають засипану капусту.

Найсмачніша, найзапашніша «засипана капуста» та, яка готується у печі, чи брайтурі. Секрети смачної засипаної капусти – це якісні продукти та правильна варка, а також варто дати страві настоятися після приготування, щоб смаки краще поєдналися. Культура споживання засипаної капусти це не тільки спосіб харчування, це спосіб життя. Страву готували і на весілля, і на похорон, і в будні, і на свята.

За переказами «Засипана капуста» була улюбленою стравою Івана Франка, а також її любили гетьман Іван Виговський, митрополит Андрей Шептицький, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Ольга Бачинська. До вподоби вона була й Соломії Крушельницькій.

Врачи столичной Морозовской детской больницы впервые провели уникальную операцию по имплантации торической линзы с углубленным фокусом восьмилетнему ребенку. Этот метод ранее применялся исключительно для взрослых пациентов, однако московские специалисты решили использовать высокотехнологичную линзу для улучшения зрения у ребенка.

Имплантация торической линзы с углубленным фокусом стала настоящим прорывом в детской офтальмологии. Эта инновационная технология позволяет значительно улучшить качество зрения, особенно в случаях сложных нарушений. Операция, проведенная московскими врачами, стала первой в своем роде для детских пациентов.

Первый этап лечения включал в себя две успешные операции, после которых острота зрения мальчика значительно повысилась. Если до начала лечения зрение составляло всего 20%, то после первой операции оно улучшилось до 50%. Это значительное улучшение позволило ребенку лучше ориентироваться в окружающем мире и выполнять ежедневные задачи с большей уверенностью.

Однако, несмотря на положительные результаты, пациенту все же придется носить очки или контактные линзы после операции. Это связано с особенностями зрения и необходимостью дополнительной коррекции для достижения максимальной остроты. Врачи подчеркивают, что использование таких вспомогательных средств позволит ребенку достигнуть наилучших результатов и вести полноценный образ жизни.

Выбор высокотехнологичной линзы с углубленным фокусом был обусловлен стремлением московских врачей предоставить пациенту наилучшие возможные результаты. Такая линза позволяет фокусировать свет на сетчатке более точно, что особенно важно при лечении сложных случаев детской миопии и астигматизма. Применение этого метода в детской офтальмологии открывает новые перспективы для лечения юных пациентов, страдающих от различных нарушений зрения.

Специалисты Морозовской детской больницы выражают надежду, что этот успешный опыт станет отправной точкой для дальнейшего внедрения подобных технологий в детскую офтальмологию. Они планируют продолжить исследование и разработку новых методов лечения, направленных на улучшение качества жизни детей с нарушениями зрения. Врачи уверены, что использование передовых технологий позволит добиться значительных успехов и в будущем помочь большему числу маленьких пациентов.

Таким образом, уникальная операция, проведенная в Морозовской детской больнице, демонстрирует высокий уровень профессионализма московских врачей и их стремление использовать самые современные методы лечения. Это важный шаг вперед в области детской офтальмологии, который открывает новые возможности для улучшения здоровья и качества жизни детей.

Навчання за кордоном багатьом здається недоступним через високу вартість та умови. Але існує багато програм, які пропонують гранти, щоб зробити якісну освіту для талановитої молоді доступнішою. Кошти можуть виділяти як уряди країн, так і фонди та університети чи інші установи. Буває, що грант покриває вартість навчання або витрати на проживання (житло, харчування, дорогу). Отримати кошти можна на різний термін залежно від програми – від місяця до 3 років.

Водночас серед умов отримання гранту є знання мов та високі академічні результати. Свої шанси можна оцінити за такими критеріями:

Вища освіта в Німеччині безкоштовно можуть здобувати як місцеві, так і іноземні студенти. Державне агентство DAAD щороку надає до 60 тисяч стипендій та грантів на навчання в Німеччині за різними спеціальностями. На сайті організації можна знайти велику кількість програм навчання та допомогу з оформленням документів та складанням іспитів для вступу.

Ті, хто вже є студентом одного з вишів України, але хоче продовжити навчання в Берліні, Гамбурзі або Мюнхені, може допомоги ресурс Copernicus Stipendium.

У Франції випускники українських вишів можуть отримати стипендії на програми магістратури або післядипломної освіти. Перевагу віддають інженерним спеціальностям. Гранти на таку освіту можна отримати через державні програми Campus France. Також є сервіс ÉTUDIANTS, де періодично оновлюються пропозиції стипендіальних програм.

Для магістрантів та аспірантів варто звернутися на ресурс Association Bernard Gregory, де зібрані відповідні програми навчання. Там можна знайти пропозиції переважно від французьких університетів та оголошення від бельгійських чи німецьких вищих навчальних закладів.

У цих країнах найбільше студентів з України. Вища освіта там доступна за ціною та якісна. Навчання в університетах Чехії безплатне за умови знання чеської мови та успішного складання іспитів.

У Чехії можна одержати грант на навчання від Вишеградського Фонду або від Erasmus Mundus.

Гранти на навчання у Польщі можна отримати в рамках програм для молодих вчених, гуманітарної)програми Gaude Polonia або програми ім. Кіркланда для економічних спеціальностей, культурології.

Оскільки у країні висока плата за навчання, гранти переважно є знижкою на навчання. Витрати на життя прийдеться оплачувати самостійно. Попри це чимало молодих людей обирають гранти у Британії за програмою Chevening та іншими.

У цій країні урядові стипендіальні програми часто включають рік вивчення мови. Стипендія покриває вартість навчання, проживання, страхування та поточні витрати. Також можна отримати грант лише на вивчення мови на пів року чи рік. Є можливість подаватися безпосередньо через університет. Більше про стипендії – на сайті Chinese Government Scholarship.

Erasmus Mundus, Erasmus+ – стипендії за цими програмами покривають витрати на участь у програмі, проживання та проїзд. Програма Erasmus Mundus надає багато грантів для всіх можливих спеціальностей, значна частина яких – на тривалий термін, із можливістю отримати диплом ЄС або післядипломної освіти.

Global Scholarships – платформа для іноземних студентів для пошуку стипендій по всьому світу. На сайті у системі пошуку стипендій студенти можуть фільтрувати критерії: ступінь, предмет, національність і терміни отримання стипендії.

Scholarshipportal – це база даних з понад 1000 стипендій, доступних у Європі та за її межами. Можна обрати рівень навчання, місце, де людина хоче навчатися, щоб побачити стипендії, які відповідають заданому профілю.

сайт EURAXESS містить інформацію про схеми фінансування в Європі наукових посад, стипендій і докторантури.

Також багато університетів, науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів пропонують власні стипендії та фінансову підтримку. Цю інформацію можна знайти на сайтах навчальних закладів.

Останні новини