Як звільнитися з армії в Україні: законні підстави для демобілізації

Поки Україна продовжує протистояти повномасштабній агресії, у системі Міністерства внутрішніх справ відбуваються внутрішні кадрові процеси, що викликають занепокоєння та серйозні запитання щодо прозорості та етичності рішень. У центрі уваги опинився колишній керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, ім’я якого в бізнес-колах давно асоціюється з тиском на підприємців і сумнівними фінансовими схемами. За наявними даними, Ткачук знайшов спосіб повернутися у владну вертикаль, формально долучившись до бойового підрозділу.

Йдеться про штурмовий полк «Сафарі» у складі бригади «Лють», де він був зарахований відповідно до наказу від 10 вересня 2025 року. Така формальна інтеграція, як вказують джерела, могла слугувати прикриттям для збереження впливу на оперативні та кадрові процеси у системі МВС, а також для забезпечення особистих інтересів у сфері економічного контролю.

Втім, за даними джерел, це призначення має виключно номінальний характер. Посада не передбачає реальної участі у бойових діях, а сама «служба» використовується як формальний етап для подальшого кадрового зростання. Кінцева мета — призначення Ткачука заступником керівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з перспективою повного контролю над цим підрозділом.

Офіційно керівництво департаменту заявляє, що йдеться про проходження професійної підготовки. Проте на практиці відсутня інформація про реальні службові обов’язки, контроль виконання завдань чи фактичну присутність Ткачука в підрозділі. У середовищі правоохоронців це називають класичною схемою фіктивної служби, яка використовується для «очищення» репутації та уникнення відповідальності за попередні дії.

За словами джерел, просування ексчиновника відбувається за прямого сприяння міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Саме він нібито забезпечує кадрові рішення в обхід відкритих конкурсів і встановлених процедур. Такий підхід суперечить вимогам закону про Національну поліцію та внутрішнім наказам МВС.

Експерти звертають увагу, що Департамент стратегічних розслідувань виконує ключові функції в умовах воєнного стану. Призначення на керівні посади осіб із сумнівною репутацією несе ризики не лише для довіри до правоохоронної системи, а й для інституційної стійкості держави.

Формально ситуація виглядає законною — є накази та записи про проходження служби. Фактично ж, за оцінками джерел, ідеться про використання війни та бойових підрозділів як інструменту для збереження впливу, контролю над фінансовими потоками та легалізації токсичних кадрів у системі МВС.

За його словами, ці листи за своєю природою не відрізняються від інших офіційних документів, таких як судові повістки чи повідомлення про штрафи за порушення правил дорожнього руху. Якість доставки повісток залежить від інформації, вказаної в державних системах «Резерв+» та «Оберіг». Як приклад, Смілянський наводить ситуацію, коли військовозобов’язаний не може отримати повістку у своєму місті, оскільки вказав адресою тимчасово окупований Мелітополь. Однак, за словами керівника «Укрпошти», у компанії сподіваються, що після деокупації зможуть доставити ці повістки.

Важливим аспектом є захист особистих даних. Смілянський підкреслює, що процес доставки «чітко контролюється та моніториться», а конфіденційність інформації отримувачів суворо зберігається.

Також варто нагадати, що Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил надання послуг поштового зв’язку. Відповідно до урядової постанови №1147, рекомендовані листи з повістками доставляються адресату особисто. У разі його відсутності працівники пошти залишають повідомлення або інформують телефоном.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Згідно з справою, обвинувачені фальсифікували судове рішення про скасування арешту з коштів і перевели ці гроші на рахунок фізичної особи, яка не мала ніякого відношення до цих коштів. Після цього гроші були розподілені між злочинцями.

Ці дії кваліфіковані за статтею 191 КК України як розтрата майна в особливо великому розмірі, а дії одного з адвокатів додатково інкримінують за статтями про підбурювання до злочину, шахрайство та підробку документів.

Серед обвинувачених також був Віталій Сигидин, який обіймав посаду в.о. голови АРМА з листопада 2019 року по серпень 2021 року. Нагадаємо, що попередній очільник АРМА, Антон Янчук, теж потрапив під підозру за розтрату понад 426 млн грн.

Дослідження показали, що співробітники АРМА, за допомогою представників ДП «СЕТАМ» і приватних компаній, організували схему продажу майна за заниженою ціною. Виявлено щонайменше чотири випадки такої діяльності, зокрема продаж трьох земельних ділянок в Одеській області, які були реалізовані в 18 разів дешевше від їх ринкової вартості.