Яке сьогодні свято: традиції, прикмети, заборони дня

Палата представників США ухвалила законопроект, який встановлює важливі стратегічні зобов’язання щодо допомоги Україні та передачі Києву ракетних систем великої дальності на загальну суму до $60,032 мільярда. Цей історичний крок відображає глибоку співпрацю між США та Україною в контексті зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У новому законопроекті, прийнятому Палатою представників США, збільшено обсяг фінансової підтримки для України, що свідчить про рішучість Сполучених Штатів у підтримці українського народу в його боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. Президент США Джо Байден зобов’язаний передати Україні тактичні ракетні системи великої дальності, що є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Важливо відзначити, що цей законопроект вперше включає формулювання, що ставить перед США завдання "перемоги України над російськими силами вторгнення", що відображає домінуючу підтримку України у боротьбі проти агресії. Адміністрація Білого Дому та Пентагон зобов’язані розробити стратегію, яка регулярно представлятиметься Конгресу, з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів та підтримки обороноздатності України.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Зазначено, що більшість коштів залишиться в США на зміцнення власних оборонних потужностей, однак значна частина буде спрямована на закупівлю новітнього військового обладнання та підтримку військових операцій в Європі. Також передбачено виділення кредиту для українського бюджету, з можливістю його списання після виборів у США у листопаді.

Ухвалення законопроекту Палатою представників США, який передбачає значну фінансову підтримку та стратегічні зобов'язання щодо допомоги Україні, свідчить про глибоке партнерство між обома країнами у зміцненні безпеки та стабільності у регіоні. Зокрема, надання тактичних ракетних систем великої дальності є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України.

Важливою новацією є включення в текст законопроекту формулювання про "перемогу України над російськими силами вторгнення", що свідчить про єдину підтримку України у боротьбі проти агресії. Підтримка такого закону сприятиме ефективному використанню виділених коштів та підтримці обороноздатності країни.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Надання фінансової підтримки та оборонного співробітництва є ключовими елементами спільної стратегії захисту демократичних цінностей та територіальної цілісності.

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Кабінет міністрів оголосив про призначення державного підприємства "Ізотоп" з Києва стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави, повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. Це важливе рішення відкриває перед підприємством широкі перспективи для розвитку та спонукає до розширення його діяльності, як стверджують представники Фонду держмайна. Державне підприємство "Ізотоп" вважається провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні. Крім того, воно займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Завдяки своєму досвіду та кваліфікованому персоналу, підприємство є важливим активом для країни. Наступним етапом у його розвитку буде розширення спектру діяльності, зокрема планується виробництво радіофармпрепаратів. Фонд держмайна розпочав процес надання "Ізотопу" статусу стратегічного підприємства ще у січні 2024 року. "Новий статус призведе до зростання прибутку "Ізотопу", створення нових робочих місць та більшого надходження коштів до бюджету", — підкреслив Коваль. Державне підприємство "Ізотоп" було засновано у 1962 році і наразі співпрацює з компаніями з США, Канади та інших країн. Крім того, воно має досвід співпраці з урядом Німеччини у рамках програми захисту ядерних матеріалів. У липні 2023 року діяльність підприємства перевіряла місія МАГАТЕ з підтримки та допомоги у питаннях безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

У результаті призначення державного підприємства "Ізотоп" стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави в Україні відкриваються широкі перспективи для його розвитку. Це рішення сприятиме зростанню прибутку підприємства, створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до державного бюджету. ДП "Ізотоп" вже є провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні, а також займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Плани розширення діяльності на виробництво радіофармпрепаратів відображають стратегічні напрямки його подальшого розвитку. Важливою є також співпраця з міжнародними партнерами та використання досвіду управління ядерними матеріалами для підтримки безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.