З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями. Що відбулося? Режим автономних торговельних заходів […]
Франківський районний суд Львова виніс вирок Назару Яремі, який намагався за хабар відновити третю групу інвалідності через посередників. За спробу підкупу працівників медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) чоловіка оштрафували на 18,7 тисячі гривень. Як встановило слідство, у липні 2024 року у Франківській міжрайонній МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи було налагоджено корупційну схему. Її організаторами стали […]Європейський Союз надає Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро, проте ці кошти не призначені для підвищення зарплат українських військовослужбовців. Незважаючи на те, що значна частина цієї суми передбачена для підтримки оборонних потреб країни, у Єврокомісії наголосили, що фінансування не охоплює грошове забезпечення армії, а спрямоване на інвестиції в оборонну промисловість та придбання військової продукції.
Цю інформацію підтвердили у Єврокомісії в коментарі до запиту РБК-Україна. Загальна сума кредиту для України становить 90 мільярдів євро і розподілена на 2026-2027 роки. Згідно з узгодженим планом, 30 мільярдів євро призначено на бюджетну підтримку, а 60 мільярдів — на військову та оборонну підтримку. Цей розподіл раніше був підтверджений як європейськими чиновниками, так і міжнародними ЗМІ.
В Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка необхідна Україні для покриття нагальних фінансових потреб та забезпечення основних державних послуг. Однак вона не прив'язана до конкретних статей видатків і повинна відповідати зобов'язанням України в рамках програми Міжнародного валютного фонду, зокрема щодо стійкості державного боргу.
Частина кредиту, що стосується оборонної промисловості, передбачає підтримку виробництв безпілотників новітнього покоління, навігаційних і комунікаційних систем та технологій для авіації й космосу, а також окремих металургійних потужностей, які можуть використовуватися як в цивільних, так і в військових цілях.
Проте представники Брюсселя підкреслили, що оборонні витрати не можуть покривати військові витрати, такі як зарплати. Тобто навіть якщо кошти надходитимуть в рамках оборонної підтримки, вони призначені для виробництва й закупівель, а не для виплат особовому складу.
Це уточнення стає актуальним на фоні дебатів в Україні щодо підвищення виплат для військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість використання європейських кредитів для фінансування зарплат, але ця ініціатива не знайшла підтримки.
У Єврокомісії зазначили, що значні зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, потребують додаткових ресурсів. Це означає, що Україні потрібно знайти джерела фінасування всередині державного бюджету або укласти окремі угоди для покриття цих витрат, а не покладатися на оборонний компонент кредиту.
Цей кредит від ЄС є одним з найбільших пакетів фінансової допомоги Україні з початку повномасштабної війни. У 2026 році Україні буде надано 45 мільярдів євро, ще 45 мільярдів — у 2027 році. За інформацією Reuters, перші транші очікують у червні, після завершення необхідних процедур, включно з ратифікацією у Верховній Раді.
20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною на 8,35 мільярда євро в рамках ширшої кредитної програми. Як зазначив єврокомісар Валдіс Домбровскіс, у 2026 році з європейського кредиту Україна отримає 16,7 мільярда євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 мільярда євро на оборонні потреби.
Президент Володимир Зеленський підкреслював, що європейські кредити повинні зміцнити армію, підтримати соціальні потреби і розвивати оборонне виробництво. Проте роз'яснення Єврокомісії чітко розмежовує поняття "посилення армії" і "зарплати військовим": перше фінансуватиметься через закупівлі, тоді як друге потребує інших джерел.
Таким чином, обговорення щодо підвищення виплат для військових в Україні не втрачає актуальності, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти нові доходи, або переглянути структуру витрат, або шукати окремі механізми міжнародної підтримки для фінансування зарплат армії. Тема є особливо чутливою, оскільки нещодавно в Україні активно обговорювали реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.
Однак позиція Єврокомісії свідчить про те, що кредит у 90 мільярдів євро не стане безпосереднім джерелом для підвищення зарплат військовим. Основні цілі кредиту полягають у підтримці бюджету, розвитку оборонної промисловості та закупівлі озброєнь, а не в фінансуванні регулярних виплат військовослужбовцям.
