Четвер, 16 Липня, 2026

ЄС не фінансуватиме зарплати військових: деталі нового кредиту для України

Важливі новини

Погода в Україні 9 листопада: хмарно з дощами та температурними коливаннями

У неділю, 9 листопада, в Україні прогнозується переважно хмарна погода з локальними опадами, особливо в західних регіонах. Більшість областей зіткнеться з помірними дощами або туманами, що створить неприємні погодні умови для мешканців цих територій. Температури повітря вдень будуть триматися в межах +7…+12 °C на півночі та сході країни, з трохи вищими показниками на заході та в центрі — +9…+14 °C. На півдні очікується найбільш комфортна погода з температурою від +13 до +18 °C.

Вночі температура знизиться, особливо на сході, де термометри можуть показувати навіть до -1 °C, тоді як в інших регіонах ночами буде в межах +3…+8 °C. Західні області, де ймовірні дощі або тумани, переживуть хмарну погоду протягом дня, з температурними показниками до +9…+14 °C. Вночі температура в цих регіонах коливатиметься від +4 до +9 °C.

Північні областіБез істотних опадів у нічний час, але вдень можливий невеликий дощ. Температура вдень +7…+12 °C, вночі — +6…+11 °C. Вітер переважно південний чи південно-східний, 5–10 м/с.

Центральна УкраїнаПереважно хмарно, у вечірні години можливі дощ чи мряка. Нічна температура +3…+8 °C, вдень — +9…+14 °C. Туман можливий.

Південні областіНіч майже без опадів, вдень — можливий дрібний дощ. Днем +13…+18 °C, вночі +7…+12 °C. Вітер південно-східний 7–12 м/с.

Східні областіХмарно, без значних опадів. Вночі — місцями мороз до -1 °C, вдень — +6…+11 °C. Вітер слабкий.

У Києві 9 листопада буде в основному хмарно, без сильних опадів. Температура вдень очікується близько +8…+10 °C, вночі — +4…+7 °C. Вітер слабкий.

Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації

З початком воєнного стану в Україні мобілізаційні правила зазнають постійних змін, і нещодавні оновлення стосуються чоловіків старшої вікової категорії. Згідно з внесеними змінами, чоловіки віком за 50 років можуть бути мобілізовані за особливими умовами, якщо відповідають певним критеріям. Хто підлягає мобілізації? За законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до […]

The post Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна не має коштів на розвиток науки

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

Європейська комісія готує для України новий фінансовий інструмент — Reparations Loan («Репараційний кредит»). Як пояснила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, Україна буде зобов’язана повертати ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уточнила, що ЄС також планує раніше надати Україні 6 млрд євро в рамках […]

Переговори між Україною та Польщею щодо обмеження торгівлі через кордон

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

Європейський Союз надає Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро, проте ці кошти не призначені для підвищення зарплат українських військовослужбовців. Незважаючи на те, що значна частина цієї суми передбачена для підтримки оборонних потреб країни, у Єврокомісії наголосили, що фінансування не охоплює грошове забезпечення армії, а спрямоване на інвестиції в оборонну промисловість та придбання військової продукції.

Цю інформацію підтвердили у Єврокомісії в коментарі до запиту РБК-Україна. Загальна сума кредиту для України становить 90 мільярдів євро і розподілена на 2026-2027 роки. Згідно з узгодженим планом, 30 мільярдів євро призначено на бюджетну підтримку, а 60 мільярдів — на військову та оборонну підтримку. Цей розподіл раніше був підтверджений як європейськими чиновниками, так і міжнародними ЗМІ.

В Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка необхідна Україні для покриття нагальних фінансових потреб та забезпечення основних державних послуг. Однак вона не прив'язана до конкретних статей видатків і повинна відповідати зобов'язанням України в рамках програми Міжнародного валютного фонду, зокрема щодо стійкості державного боргу.

Частина кредиту, що стосується оборонної промисловості, передбачає підтримку виробництв безпілотників новітнього покоління, навігаційних і комунікаційних систем та технологій для авіації й космосу, а також окремих металургійних потужностей, які можуть використовуватися як в цивільних, так і в військових цілях.

Проте представники Брюсселя підкреслили, що оборонні витрати не можуть покривати військові витрати, такі як зарплати. Тобто навіть якщо кошти надходитимуть в рамках оборонної підтримки, вони призначені для виробництва й закупівель, а не для виплат особовому складу.

Це уточнення стає актуальним на фоні дебатів в Україні щодо підвищення виплат для військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість використання європейських кредитів для фінансування зарплат, але ця ініціатива не знайшла підтримки.

У Єврокомісії зазначили, що значні зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, потребують додаткових ресурсів. Це означає, що Україні потрібно знайти джерела фінасування всередині державного бюджету або укласти окремі угоди для покриття цих витрат, а не покладатися на оборонний компонент кредиту.

Цей кредит від ЄС є одним з найбільших пакетів фінансової допомоги Україні з початку повномасштабної війни. У 2026 році Україні буде надано 45 мільярдів євро, ще 45 мільярдів — у 2027 році. За інформацією Reuters, перші транші очікують у червні, після завершення необхідних процедур, включно з ратифікацією у Верховній Раді.

20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною на 8,35 мільярда євро в рамках ширшої кредитної програми. Як зазначив єврокомісар Валдіс Домбровскіс, у 2026 році з європейського кредиту Україна отримає 16,7 мільярда євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 мільярда євро на оборонні потреби.

Президент Володимир Зеленський підкреслював, що європейські кредити повинні зміцнити армію, підтримати соціальні потреби і розвивати оборонне виробництво. Проте роз'яснення Єврокомісії чітко розмежовує поняття "посилення армії" і "зарплати військовим": перше фінансуватиметься через закупівлі, тоді як друге потребує інших джерел.

Таким чином, обговорення щодо підвищення виплат для військових в Україні не втрачає актуальності, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти нові доходи, або переглянути структуру витрат, або шукати окремі механізми міжнародної підтримки для фінансування зарплат армії. Тема є особливо чутливою, оскільки нещодавно в Україні активно обговорювали реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

Однак позиція Єврокомісії свідчить про те, що кредит у 90 мільярдів євро не стане безпосереднім джерелом для підвищення зарплат військовим. Основні цілі кредиту полягають у підтримці бюджету, розвитку оборонної промисловості та закупівлі озброєнь, а не в фінансуванні регулярних виплат військовослужбовцям.

Останні новини