ЄС не фінансуватиме зарплати військових: деталі нового кредиту для України

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.

Уночі 30 березня в Полтавській області російська окупаційна армія здійснила напад за допомогою ударних дронів-камікадзе Shahed. Цього разу об'єктом атаки стали інфраструктурні об'єкти. Внаслідок нападу було зафіксовано кілька влучень. Про це повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін у Telegram. За його словами, обстріл стався в Полтавському районі. Загалом було зафіксовано декілька влучень ворожих дронів-камікадзе. "Ця ніч була напруженою для Полтавщини. Ворог знову атакував нашу область безпілотними літальними апаратами. Кілька влучень було зафіксовано в інфраструктурний об'єкт на території Полтавського району. Головне — ніхто не постраждав", — зазначив Пронін. За інформацією командування Повітряних сил ЗСУ, уночі 30 березня російські війська запустили 12 дронів-камікадзе по Україні. За допомогою протиповітряної оборони 9 безпілотних літальних апаратів було знищено в Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та Полтавській областях.

У результаті останньої атаки уночі на 30 березня в Полтавській області було зафіксовано напад російської окупаційної армії за допомогою ударних дронів-камікадзе Shahed на інфраструктурний об'єкт. Хоча вдалося запобігти значним руйнуванням та постраждалим серед мирного населення, події свідчать про продовження загрози з боку ворожих сил. Реакція українських військових та протиповітряної оборони показала високу ефективність у знищенні дронів-камікадзе та захисті інфраструктури. Однак необхідно підсилити заходи безпеки для запобігання подібним атакам у майбутньому, щоб забезпечити безпеку та стабільність у регіоні.

У результаті масових вилітів російської авіації з бомбами, Авдіївка стала свідком значних зруйнувань та втрат. Російські бомбардувальники вперше з початку конфлікту змогли організувати одночасні прольоти десятків літаків, що супроводжувалися масовими випадами коригованих бомб на українські позиції, наносячи значні матеріальні та людські втрати. Російські авіабомби, хоч і не досягли точності західного аналога JDAM, демонстрували ефективність у руйнуванні будівель та перешкод на шляху логістики ЗСУ та постачання на "останньому кілометрі". Українські Повітряні Сили, в свою чергу, заявили про збиття 13 російських бойових літаків, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35.

Після відходу українських військ з Авдіївки, Росія перейшла до позиційних боїв, але продовжила нарощування своїх військових потужностей. Російський Міноборони відзвітував про відвідування Сергієм Шойгу одного зі своїх військових підприємств у Нижньогородській області, де виробляються та модернізуються авіаційні бомби, включаючи ФАБ-1500 та ФАБ-3000. Останні є серйозними засобами ураження, які використовувалися радянською армією в Афганістані, а нині в російській армії модернізовані до рівня керованих авіабомб. Введення таких бомб у виробництво є частиною стратегії нарощування військового потенціалу Росії та відповіддю на українські та західні заходи щодо зміцнення обороноздатності.

Бомба ФАБ-3000, здатна зруйнувати об'єкти на відстані 35 метрів від місця падіння та викликати важкі контузії та руйнування в радіусі 150 метрів, представляє значну небезпеку для військових та цивільних об'єктів. Російські війська використовують ці важкі авіабомби, але їх основний носій, літак Ту-22М3, обмежений з точки зору маневреності та застосування у складних умовах бойових дій через великі розміри бомболюка. Інші потенційні носії, такі як Су-34 та Ту-16, також мають обмеження щодо маневреності та ефективності.

Виробництво та застосування бомб ФАБ-3000 може виявитися неефективним та дорогим, що може призвести до виведення частини літаків з експлуатації. Замість цього, російські війська можуть вирішити застосовувати легші бомби, такі як ФАБ-500, які, хоч і менш потужні, проте дозволяють зберегти маневреність та ефективність носіїв. Такі висновки робить "військовий блогер" Fighterbomber.

Хоча ФАБ-3000 має вражаючу потужність, точність є критичним фактором в її застосуванні. Навіть одиночна бомба, яка впаде не належним чином, може завдати такі ж пошкодження, як і легші вибухові пристрої. ФАБ-3000 були розроблені ще у 1940-х роках, та їхнє використання в сучасних умовах потребує вдосконалення та пристосування до сучасних реалій.

Бомби ФАБ-3000, які використовуються російськими військами, направлені на руйнування та знищення стратегічно важливих об'єктів. Дрібніші бомби зазнаходяться у цілях, що можуть бути легко знищені, таких як кораблі, тоді як важкі бомби використовуються проти виробничих підприємств, гребель та бетонних укриттів.

Хоча наразі не ведеться повномасштабне виробництво нових бомб ФАБ-3000, старі радянські бомби проходять процес розконсервування, випробувань та модернізації. Ці бомби мають великі розміри та важку конструкцію, виготовлені з чавуну з товстими стінками. Їх висока ефективність полягає у можливості скидати їх по дві бомби одночасно з одного літака, що забезпечує швидке та масштабне ураження.

Хоча російські війська спочатку використовували ці бомби без точного коригування в облозі Маріуполя, зараз вони збираються модернізувати їх для забезпечення більш точних ударів. Однак важкі стратегічні бомбардувальники, такі як Ту-22М3, мають обмежену маневреність та стають легкою мішенню для протиповітряної оборони. Тому росіяни можуть перейти до використання легших бомб у разі обмеження можливостей їхніх важких літаків.

Російська авіація вже використовує керовані авіабомби на прифронтових ділянках, особливо в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок та Куп'янського напрямку. Вони також активно застосовуються в прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Для українських міст і регіонів, що перебувають у зоні конфлікту, це становить серйозну загрозу, особливо у випадку недостатньої протиповітряної оборони.

У Кринках виникла складна ситуація, особливо щодо евакуації, оскільки потрібно вивозити людей під удари фронтового вогню та артилерії. Проте завдяки маневрам, мережі спостережних пунктів та розсіренню складів з постачання на "останньому кілометрі", Збройні сили України здійснюють успішну оборону.

За загальною статистикою, з початку 2024 року російські літаки випустили понад 3500 авіабомб на позиції українських Сил оборони, що у 16 разів більше, ніж у попередньому році. Це становить в середньому 40 бомб щодня, проте можливі і дні, коли було скинуто навіть 150 бомб.

Українські оборонці виявляють високу маневреність та ефективність у реагуванні на авіаційні атаки. Росіянам важко прорвати оборонні лінії українських військ, оскільки при кожному успішному прилеті українські сили здійснюють контрнаступ.

Російські авіабомби, незважаючи на їхню велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, оскільки обмежені можливостями носіїв та відсутністю ефективного прикриття від протиповітряної оборони. Україна здатна вирівняти цю ситуацію завдяки поставкам військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM. Такі заходи дозволять збалансувати силові можливості на полі бою, перешкоджаючи масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Українські Сили оборони активно відстоюють свої позиції в умовах російської агресії, незважаючи на значне збільшення кількості авіабомб, які скидають російські літаки. Важливою складовою успішної оборони є маневреність, мережа спостережних пунктів та розсірення складів з постачання на "останньому кілометрі". Російські авіабомби, хоч і мають велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, особливо з огляду на обмежені можливості носіїв та відсутність ефективного захисту від протиповітряної оборони. Поставки нової військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM, забезпечать Україну засобами для балансування силових можливостей на полі бою та перешкодять масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.