Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, фігуранти справи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) про можливу корупцію в енергетичній сфері, подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Їхнім основним завданням є скасування указу глави держави, що стосується введення персональних санкцій, підписаного в листопаді 2025 року.
Відомості про ці судові позови з’явилися на порталі "Судова влада України". Підприємці оскаржують рішення президента, яке передбачає застосування до них спеціальних економічних санкцій терміном на три роки. Ці обмеження були запроваджені Радою національної безпеки і оборони України у контексті кримінального провадження, яке ведуть НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) щодо підозр у корупційних схемах у державній компанії "Енергоатом".
Указ президента, що стосується санкцій, включає 17 різновидів обмежень для обох бізнесменів. Серед них: блокування активів, обмеження на торговельні операції, заборона на виведення капіталу з країни, а також анулювання ліцензій і державних нагород. Остання з цих санкцій має безстроковий характер.
Зазначимо, що Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю, що викликало суспільний резонанс. Згідно зі слідством, Міндіч підозрюється у причетності до масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. Після того, як йому була заочно оголошена підозра в листопаді 2025 року, він покинув Україну і нині перебуває в Ізраїлі. Офіс генерального прокурора України направив запит про екстрадицію Міндіча та Цукермана до Міністерства юстиції Ізраїлю.
Правоохоронні органи вважають, що ці особи можуть бути залучені до корупційних схем у державній енергетиці. Хоча деталі розслідування не розголошуються, справу вже вважають однією з найгучніших у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.
Тимур Міндіч раніше висловлював намір повернутися в Україну і навіть готовий був погодитися на утримання під вартою за умови адекватної застави. Однак, в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду його захист намагався оскаржити підозру, але отримав відмову.
Юристи зауважують, що судові оскарження президентських санкцій в Україні не рідкість, однак їм радо не вдається домогтися повного скасування рішень РНБО. Санкційна політика, зокрема щодо громадян інших держав, викликає часті дискусії серед юристів і політиків.
Після початку повномасштабної війни механізм санкцій став важливим інструментом боротьби української влади з підозрюваними у корупції і проросійськими діячами за кордоном. Проте критики вказують на ризики використання санкцій замість повноцінних судових розглядів.
Окрему увагу привернули так звані "плівки Міндіча", про які повідомляли українські ЗМІ. НАБУ та САП зазначали, що витоки інформації можуть зашкодити слідству. Ім’я Міндіча також неодноразово фігурувало у політичних суперечках між представниками влади та опозиції.
На даний момент дата слухання справ Міндіча та Цукермана проти президента ще не визначена. Якщо суд погодиться розглянути ці позови, вони можуть стати важливим етапом у правовій практиці щодо санкційної політики в Україні за останній рік.

У місті Васильків Київської області 34-річний чоловік незаконно заволодів земельною ділянкою, на якій розташований корпус дитячої лікарні. Як повідомляє поліція Київщини, для афери він використав підроблений державний акт на право власності, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами. Унаслідок злочину ділянку було відчужено з комунальної власності, що завдало збитків місцевому бюджету на суму майже 200 […]
Система нагляду за правами споживачів вкотре дала збій. Начальник одного з відділів обласної Держпродспоживслужби Костянтин Кусаєв, замість контролювати законність, сам опинився на лаві підсудних. Його звинуватили у вимаганні хабаря за «невжиття заходів» щодо відомої торговельної мережі «Море Пива». Свою провину він не визнав, однак суд визнав інше: 5 років ув’язнення з конфіскацією майна — такий […]
Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода». За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно […]
Більшість українських областей отримали свої назви від обласних центрів: Київська — від Києва, Львівська — від Львова, Полтавська — від Полтави. Проте Волинська область є винятком — її назва має глибоке історичне коріння. Назва «Волинь» відома щонайменше тисячу років. У XI столітті на території сучасної області існувало місто Велинь, яке і дало назву цілій землі. […]