Бізнесмени Міндіч та Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

Телеведуча Олена-Христина Лебідь та блогерка Аліна Ліпницька стали героями обговорень у соціальних мережах після публікації відео, на якому вони разом танцюють. Відеоролик привернув увагу не лише завдяки яскравим та відвертим образам жінок — Лебідь з'явилася у короткій спідниці та майці, а Ліпницька — у мінішортах і топі. Однак те, що стало головною темою обговорень серед користувачів, це не танець, а зовнішній вигляд обох учасниць.

Вигляд жінок у відео став об'єктом численних коментарів, де користувачі акцентували увагу на їхній екстремальній худобі. Дехто з підписників навіть припустив, що вага Олени-Христини Лебідь не перевищує 40 кілограмів, а Аліна Ліпницька виглядає ще стрункішою. Ситуацію ще більше загострили самі авторки відео, коли в підписі до ролика зазначили цифри, що викликали шок: нібито вага Лебідь складає 31 кілограм при зрості 175 см, а Ліпницька важить всього 23 кілограми.

У соцмережах користувачі закликали ведучу та блогерку не пропагувати анорексію, адже їхні відео дивляться підлітки. «Лікуйтесь… до психіатра пора», — пишуть одні. «Боже, війна йде, люди гинуть, а ці дві анорексички випендрюються», — додають інші.

Олена-Христина Лебідь раніше розповідала, що не обмежує себе у харчуванні, окрім м’яса, і пов’язувала свою стрункість із «дуже активним метаболізмом», посилаючись на темперамент. Наукового підтвердження такої теорії немає.

Натомість Аліна Ліпницька в інтерв’ю зізнавалася, що колись мріяла «бути скелетом» і свідомо худнула. Це зізнання викликало нову хвилю критики та занепокоєння серед підписників.

Ключові елементи військового обліку:

Згідно з інформацією Генштабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 126 бойових зіткнень, які супроводжувалися трьома ракетними ударами, 52 авіаційними атаками та майже трьома тисячами обстрілів позицій українських військ. Особливо активні дії розгорнулися на Куп’янському напрямку, де російські війська здійснили п’ять атак на укріплення українських захисників, але всі штурми були успішно відбиті.

Напрямки активних бойових дій

Нарощення активності на Покровському та Курахівському напрямках

Інтенсивність боїв залишається високою на Покровському напрямку, де окупанти здійснили 36 штурмових і наступальних дій, зберігаючи велику активність у районах Сухої Балки, Миролюбівки, Миколаївки, Лисівки, Новогродівки та Селидового.

На Курахівському напрямку було зафіксовано 48 бойових зіткнень, де українські захисники протистояли атакам ворога поблизу Острівського, Ільїнки, Новоселидівки, Кремінної Балки та інших населених пунктів.

Також на Времівському напрямку зафіксовано дві спроби російських військ прорватися до Трудового, проте жодна з них не принесла окупантам успіху.

Оцінка ситуації

Зважаючи на зростання інтенсивності бойових дій, українські воїни продовжують відбивати атаки ворога, не дозволяючи йому закріпитися на нових позиціях. Однак загроза подальших обстрілів та авіаударів залишається високою, що створює додаткові виклики для оборони та мирного населення на сході країни.