Вівторок, 3 Березня, 2026

ЄС не продовжить дію безмитного режиму для агропродукції з України: що пропонують натомість

Важливі новини

Пішла з життя колишня дружина Жадана і директорка харківського театру

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Світлана Олешко була відомою режисеркою, яка своєю енергією та талантом надихала колег і глядачів. Її творчі роботи, такі як вистави “Енеїда”, “Червоний Елвіс” та “РадіоШансон: Вісім історій про Юрія Зойфера”, стали частиною сучасного українського театру. Театр “Арабески”, заснований нею в Харкові, здобув популярність завдяки новаторським постановкам і яскравому художньому підходу.

Після початку війни Світлана перебувала в Польщі, де працювала в Польському театрі ім. А. Шифмана. Попри вимушену еміграцію, вона продовжувала віддано працювати на благо театрального мистецтва.

Світлана Олешко та Сергій Жадан прожили разом 12 років. За час їхнього шлюбу народився син Іван. Після розлучення їхні стосунки залишилися дружніми, про що свідчить щира скорбота Жадана за втратою.

Після новини про смерть Світлани, її друзі та колеги висловили співчуття родині. Наталія, знайома режисерки, написала:

“Талановита, харизматична, світла, вона була джерелом натхнення для багатьох з нас. Своєю енергією та добром Світлана змінювала світ навколо себе.”

Світлана Олешко залишиться в пам’яті як видатна постать українського театру та людина, яка дарувала любов і натхнення. Її творчий спадок продовжуватиме жити на сценах театрів і в серцях глядачів.

Вбивство на тлі сімейного конфлікту в Ірпені: слідство встановлює мотиви та обставини трагедії

У Київській області триває досудове розслідування гучної справи про загибель чоловіка в одній із квартир Ірпеня, де, за версією слідства, 54-річна місцева жителька вчинила умисне вбивство свого чоловіка. Правоохоронні органи повідомляють, що йдеться про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а сама подія має ознаки тривалого сімейного конфлікту, який завершився трагічно.

Слідчі дані свідчать, що між подружжям давно накопичувалися напруга та ворожість. Сварка, яка стала фатальною, спалахнула всередині квартири й швидко переросла у взаємні образи та агресивні дії. За словами підозрюваної, причиною різкого загострення конфлікту стали суперечки щодо політичних поглядів чоловіка, його спілкування з родичами з території держави-агресора та постійні побутові напруження. Жінка заявила, що потерпілий неодноразово погрожував їй фізичною розправою, а також раніше застосовував силу — зокрема, тримав її, скручуючи руки.

Під час приготування їжі конфлікт спалахнув знову. У ході емоційної сутички жінка завдала чоловікові кілька ударів кухонним ножем у груди. 70-річний потерпілий помер до приїзду швидкої. Медиків і поліцію викликала сама жінка.

Після затримання за ст. 208 КПК України підозрюваній повідомлено про підозру. Суд, за клопотанням прокуратури, обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють усі обставини події та достовірність слів підозрюваної щодо можливого попереднього домашнього насильства та мотивів злочину.

Західна зброя в Україні залишається поза чорним ринком Європи

Для нас це дуже важливо. Напишіть, будь ласка, новий унікальний розширений текст українською мовою на основі цього тексту, не пишіть тієї інформації, котра порушує вашу політику: Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.

Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.

Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.

“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.

“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.

Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.

Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.

Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.

У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.

Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.

Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.

Росія готує прорив фронту до дедлайну Трампа

Російські війська щодня намагаються прорвати оборону ЗСУ на Харківському напрямку, посилюючи інтенсивність атак у надії досягти результату за 50 днів — саме такий умовний термін Кремль, імовірно, отримав від президента США Дональда Трампа для початку мирних переговорів. Про це в ефірі телеканалу “КИЇВ24” розповів Микола Волохов, командир підрозділу TERRA у складі 3-го армійського корпусу ЗСУ. […]

Уряд планує продаж державного майна, щоб підтримати ЗСУ

Уряд України враховує можливість реалізації державних активів з метою збільшення фінансування військових операцій. Ця ініціатива, як повідомляється у публікації The New York Times, виникла в контексті потреби у додаткових ресурсах для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Враховуючи складну геополітичну ситуацію та постійні загрози з боку зовнішніх акторів, уряд розглядає різноманітні шляхи для збільшення оборонних видатків, серед яких продаж державних активів є одним із можливих варіантів. Такий крок може стати додатковим джерелом фінансування важливих військових проектів та допоможе зміцнити оборонні можливості України в умовах сучасних викликів та загроз.

Планується виставити на аукціон близько 20 державних компаній, включаючи такі об’єкти, як готель “Україна”, торговий центр у Києві, а також гірничодобувні та хімічні підприємства.

Чиновники визнають, що активи буде продано дешевше, ніж навіть до війни, але сподіваються на створення нових робочих місць, податкові надходження і залучення інвестицій.

Водночас, судячи з опитувань видання, багато українців побоюються корупції в процесі продажу.

Європейський Союз не має наміру продовжувати тимчасовий режим безмитного ввезення сільськогосподарської продукції з України, термін дії якого спливає 18 травня. Про це повідомив представник Єврокомісії Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі.

Режим, запроваджений як тимчасова підтримка після початку повномасштабного вторгнення Росії, дозволяв українським аграріям експортувати продукцію на європейський ринок без тарифів та квот. Проте останнім часом навколо цього питання загострились суперечності, особливо з боку фермерських спільнот у Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії, які заявляли про збитки через наплив українського зерна.

Замість продовження ЄС пропонує новий формат — інтегрувати пільговий доступ української аграрної продукції до ринку ЄС у рамки чинної Угоди про асоціацію, зокрема — в поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA). Це дозволить у перспективі встановити більш стабільні, передбачувані та збалансовані правила для обох сторін.

«Ми вважаємо, що настав час перейти до системного підходу. Тимчасові заходи мають бути замінені на довготривалі механізми, узгоджені в рамках існуючих угод», — зазначив Гілл.

Питання торгівлі українським зерном стало також політичним подразником у контексті виборів до Європарламенту та зростання популістських рухів у деяких країнах. Тож рішення не продовжувати пільги — це спроба знайти баланс між підтримкою України та внутрішніми політичними викликами.

Водночас Єврокомісія підкреслює, що ЄС не відмовляється від підтримки української економіки — мова йде лише про перехід до структурованішого режиму.

Останні новини