ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

Умови війни та інформаційної боротьби, яка ведеться паралельно, не залишають шансу на заспокоєння. Ворожа пропаганда намагається на всіх фронтах дискредитувати лідерів України, використовуючи найбільш непередбачувані методи. Цього разу на їхню увагу потрапила фейкова інформація, яка намагається навіть за допомогою маніпуляції з походженням президента України Володимира Зеленського, розповісти про те, що він нібито став власником одного з найбільших казино Європи, розташованого на острові Кіпр. Такий хист є ще однією спробою порушити впевненість українського народу в своєму керівництві та відвести його увагу від актуальних проблем країни. Але саме завдяки розумінню та обізнаності громадян ці спроби спростовуються, а влада України продовжує віддано працювати на благо своїх громадян та країни в цілому.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Там зазначають, що це чергова брехня, метою якої є дискредитація України та її влади в очах світової спільноти. Російські пропагандисти поширюють цю брехню з посиланням на турецьке медіа. Воно пише, що розташована у кіпрському місті Кіренія компанія, яка придбала готель-казино Vuni Palace, нібито належить Зеленському.

При цьому видання не наводить жодних доказів своєї заяви.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За версією слідства, гроші він брав від керівника вугільного підприємства на Заході України за вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтового району з можливістю його використання.

У справі також проходять голова енергетичної компанії з Миколаївської області та керівник державного вугільного підприємства Донецької області.

Заявлено, що сприяння його затриманню надавав сам міністр енергетики.

За версією слідства, представники вугільної галузі звернулися до заступника міністра для отримання дозволу на евакуацію унікального і дефіцитного устаткування з державної шахти на покровському напрямку, де йде активний наступ РФ.

Однак чиновник зажадав гроші, за які пообіцяв керівникам держпідприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну безперешкодно передати в користування дане гірничодобувне обладнання.

До схеми він залучив спільників, через яких передавалися гроші. Вирішується питання про обрання всім чотирьом запобіжних заходів.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою вибуховою акцією громадської активності, набравши 25 тисяч голосів протягом всього лише трьох днів. Цей шалений темп не лише свідчить про загальний підтримувальний настрій серед громадян, але й вказує на критичну необхідність у сфері забезпечення безпеки та державного управління.

Ціль петиції вкрай актуальна: надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, що демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Такий крок не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, але й забезпечить державу кваліфікованими кадрами в сфері безпеки та управління.

Цікавою є порівняльна аналітика з попередніми ініціативами. Наприклад, петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. І навіть після цього пройшло 4,5 місяці, щоб петицію розглянули в адміністрації президента. Тим часом, згідно з даними, восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників. Однак тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, петиції, що мають значний суспільний попит, набирають голоси за лічені дні, свідчать про наростаючу громадянську активність та вимагають негайного реагування з боку влади.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність питання мобілізації кадрів у сфері безпеки та управління в Україні. Громадська підтримка петиції, що набрала 25 тисяч голосів за лише три дні, свідчить про загальний настрій народу щодо цієї проблеми. Порівняльний аналіз з іншими ініціативами підкреслює швидкість та ефективність збору голосів у випадку, коли петиція має значний суспільний попит.

Ці висновки свідчать про необхідність уваги з боку влади до проблеми мобілізації кадрів у бюджетній сфері та правоохоронних органах. Зокрема, пропозиція надати пріоритетне право на працевлаштування ветеранам війни є кроком у напрямку соціальної реабілітації та забезпечення держави кваліфікованими кадрами.