Понеділок, 15 Червня, 2026

ЄС розглядає €90 млрд для України: Угорщина та Словаччина висунули умови

Важливі новини

Скандал із закупівлями для швидкої допомоги в Києві: судовий розгляд кримінальної справи

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про підозру чинній народній депутатці України у внесенні недостовірних даних до електронної декларації. Мова йде про Ірину Кормишкіну. Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАБУ. За даними слідства, у декларації за 2023 рік вона не зазначила дані про будинок й дві […]

The post НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Справа у ВАКС: суд розглядає запобіжний захід для фігуранта масштабного антикорупційного розслідування

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання про обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За даними слідства, він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з діяльністю організованої групи, яка, за версією правоохоронних органів, контролювала тіньові процеси у певному секторі державного управління.

Слідчі вважають, що Миронюк діяв не самостійно, а у змові з іншим підозрюваним — Дмитром Басовим. Правоохоронці стверджують, що саме ці двоє осіб відігравали ключову роль в ухваленні неформальних рішень, розподілі впливу та координації дій учасників схеми. У матеріалах справи йдеться про системний характер таких дій та їхню тривалість у часі.

Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.

Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна?

Посадовець поста «Одеса-порт» Одеської митниці Сергій Астанкевич придбав елітний кросовер Audi Q7 2019 року випуску за вкрай заниженою ціною — всього 390 000 гривень. Для порівняння, на українських автосайтах вартість такої моделі коливається від 1,5 до 2 мільйонів гривень залежно від пробігу та комплектації. У цій ситуації виникає питання щодо можливого заниження в ціні договору […]

The post Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кількість кримінальних справ зросла в півтора раза — статистика судів

Минулого року в Україні зареєстровано 3,1 мільйона судових справ, що трохи більше, ніж у 2023-му. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Державної судової адміністрації. Найбільше зросла кількість кримінальних справ, тоді як господарських — навпаки, поменшало. У 2023 році суди розглянули 332 тисячі кримінальних справ, а у 2024-му їх вже стало 528 тисяч — […]

У рамках Європейського Союзу тривають активні обговорення щодо фінансового пакета для України, що складає приблизно €90 млрд. Ця сума планується як важлива складова довгострокової макрофінансової підтримки країни, у той же час обговорюється новий пакет санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Чехії зробив ці заяви після зустрічі глав МЗС країн ЄС у Люксембурзі.

Ситуація ускладнюється позицією певних держав-членів, які пов’язують ухвалення фінансових рішень з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через трубопровід «Дружба». Найбільші розбіжності виникли через позицію Угорщини і Словаччини, які, незважаючи на готовність підтримати фінансову допомогу Україні та нові санкції проти Росії, вимагають відновлення стабільних поставок нафти з Росії.

В Брюсселі визнали, що енергетичні питання залишаються надзвичайно чутливими у внутрішній політиці ЄС, особливо для країн, які мають залежність від російських енергоносіїв або укладені довгострокові контракти на постачання. Міністр закордонних справ Чехії підкреслив, що успішність переговорів залежить від здатності знайти компроміс щодо енергопостачання. Він зазначив, що відновлення постачань може усунути наявні перешкоди.

Цей фінансовий пакет є одним з найбільших заходів підтримки України з початку війни і розглядається як ключовий елемент для стабілізації української економіки, покриття бюджетного дефіциту та забезпечення критично важливих витрат. Він також має бути інтегрований у ширшу систему фінансових інструментів ЄС та міжнародних партнерів, включаючи механізми кредитування та гарантій.

Паралельно з цим ЄС готує новий пакет санкцій проти Росії, який стане вже двадцятим. Очікується, що він буде включати нові обмеження в фінансовому секторі, енергетиці та імпорті технологій, хоча остаточний зміст санкцій ще підлягає узгодженню.

Деякі країни вважають, що санкційна політика має відповідати енергетичним рішенням, щоб уникнути негативних економічних наслідків для країн ЄС. Зокрема, ситуація з трубопроводом «Дружба» залишається ключовою проблемою, оскільки деякі держави вважають, що постачання російської нафти є важливим для стабільності енергетичного ринку Центральної Європи. Водночас інші країни наголошують на тому, що енергетична залежність не повинна впливати на рішення про підтримку України, особливо в умовах війни.

Офіційні особи з України продовжують співпрацю з міжнародними партнерами для відновлення енергетичної інфраструктури та забезпечення стабільності енергопостачання. Президент Володимир Зеленський повідомив, що відремонтовані ділянки нафтопроводу готові до експлуатації, однак безпекові ризики залишаються актуальними.

Європейські дипломати сподіваються, що рішення щодо фінансового пакета буде ухвалене найближчим часом, але для цього необхідно досягти компромісу між енергетичними інтересами окремих країн та загальною політикою підтримки України. У Брюсселі визнають, що ситуація ілюструє складнощі в балансуванні економічних інтересів держав-членів і стратегічних пріоритетів ЄС. Переговори про €90 млрд стали черговим тестом на згуртованість Євросоюзу, і їх результат вплине не тільки на фінансову підтримку України, але й на подальшу стратегію ЄС у відносинах з Росією.

Останні новини