ЄС вимагає термінових пояснень від Угорщини через ймовірну координацію з Росією

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі Президента, виявлено, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України (ЗСУ) і вимагають збереження статус-кво щодо виплат військовим. Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) також заявив про можливе припинення своїх програм в Україні у разі збільшення витрат у бюджеті. У зв'язку з цим уряд готує новий пакет податків для українців, щоб уникнути дефіциту через скорочення фінансування з боку західних країн.

Зокрема, планується введення наступних податків:

0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;1,5% від вартості дорогоцінних металів;30% від вартості ювелірних виробів;10% від вартості рухомого майна. Також розглядаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення інших податкових заходів.Однак, навіть за умови введення цих нових податків, вони не зможуть повністю покрити всі додаткові потреби бюджету. Оцінка показує, що загальний фіскальний ефект від запланованих заходів становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тому розглядається питання підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

У висновках можна зазначити наступне:

Західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України і вимагають обмеження виплат військовим.МВФ попереджає про можливе припинення програм в Україні у разі збільшення видатків у бюджеті.Кабінет Міністрів готує новий пакет податків для українців, щоб компенсувати втрати через скорочення західної допомоги.Нові податки будуть застосовуватися до різних видів доходів і майна, а також розглядається можливість підвищення основних податків, таких як ПДВ і військовий збір.Навіть за умови введення нових податків, вони не зможуть повністю покрити додаткові потреби бюджету, тому розглядається інше податкове навантаження.Уряд змушений шукати альтернативні джерела фінансування для оборони та інших потреб країни через зменшення зовнішньої допомоги та вимоги міжнародних кредиторів.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.