Четвер, 16 Липня, 2026

ЄС запровадив нові обмеження на українську сталь: втрати можуть становити до 1,6 млн тонн щорічно

Важливі новини

67-річний чоловік три місяці труїв свою співмешканку

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Зухвале вбивство у столиці розкрили слідчі та оперативники Оболонського управління поліції спільно зі співробітниками карного розшуку столичного главку.

Чоловік прожив із жінкою близько 15 років, з яких останні три місяці труїв її хімічними речовинами, підсипаючи у їжу та напої. Після смерті жінки, зловмисник намагався привласнити її квартиру, а коли це йому не вдалось – забрав автомобіль загиблої та близько 20 000 доларів й переїхав до Волинської області

Вказано, що столичні правоохоронці затримали 67-річного чоловіка.

Під час обшуку у квартирі, як вказано, слідчі вилучили гроші, банківську карту потерпілої, її автомобіль Suzuki, документи та пластикову ємність із сипучою речовиною, яку скерували на експертизу.

Слідчий повідомив затриманому про підозру за вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів та незаконне заволодіння транспортним засобом.

За клопотанням слідчих суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою, йому загрожує довічне позбавлення волі.

Ціни на основні овочі до кінця року не зростатимуть: прогноз експертів

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Несподівані зміни на Східному фронті: аналіз та прогнози

Останніми днями обстановка на Східному фронті різко загострилася, внаслідок чого головком Сирський висловив серйозні обурення та стурбованість. Він зауважив, що російські війська на різних напрямках активно домагаються "тактичного успіху", що створює небезпеку для наших позицій. Згідно з висловленими даними головнокомандувача, це відбувається на тлі збільшеної активності противника після президентських виборів у Росії.

У звіті головнокомандувача було наголошено, що ворог насувається на позиції українських військ на Лиманському та Бахмутському напрямках, використовуючи штурмові групи, підкріплені бронетехнікою. Крім того, на напрямку Покровського ворожі сили намагаються прорвати оборону, масово використовуючи танки та бойові машини піхоти. Погіршення ситуації пояснюється також сприятливими погодними умовами, які зробили більшу частину території доступною для руху танків.

За словами головнокомандувача, противник збільшує свої зусилля, вводячи до бойового складу нові підрозділи з бронетехнікою, що періодично призводить до досягнення ним тактичних перемог. Враховуючи це, українські війська мають бути на максимальній бджілі та готові діяти відповідно до змінюючоїся ситуації на передовій.

У висновках важливо підкреслити серйозність ситуації на Східному фронті та необхідність уважності та підготовленості українських військових до дій у таких умовах. Можна також зазначити, що російські напади після президентських виборів в Росії свідчать про збереження агресивної політики Кремля. Зазначити важливість вчасної реакції на зміни в стратегії противника та підкреслити необхідність посилення заходів з підготовки та підтримки українських військ на передовій. В цілому, висновок повинен викликати увагу до актуальної ситуації та відповідальності у забезпеченні безпеки та захисту суверенітету країни.

П’яна гонка Львовом: водійка Infiniti вчинила три ДТП за один вечір

У неділю, 15 червня, вулицями Львова промчала нетвереза водійка, яка за короткий час встигла спричинити три аварії в різних районах міста. Її зупинили аж на площі Петрушевича. Рівень алкоголю в крові жінки перевищував допустиму норму у понад 11 разів. За даними патрульної поліції Львова, 33-річна кермувальниця автомобіля Infiniti QX70 рухалась містом, порушуючи правила дорожнього руху […]

США переглядають підхід до Лукашенка: нові цілі у зовнішній політиці

Спостерігається значний зміни у зовнішній політиці США щодо Білорусі....

З 1 липня Європейський Союз реалізував нові заходи для захисту ринку сталі, які можуть серйозно вплинути на українську металургійність. Експерти оцінюють, що через нову систему квот вітчизняні виробники можуть втратити від 1,3 до 1,6 мільйона тонн сталі на рік. Це рішення стало наслідком того, що Єврокомісія базувала свої розрахунки на даних з 2022–2023 років, коли українська галузь стикалася з глибокою кризою через повномасштабну війну.

Як повідомляє Politico, нові заходи почали діяти завдяки терміновій процедурі, яку застосувала Європейська комісія. Це дозволило спершу оголосити рішення, а потім подати його на затвердження державам-членам ЄС. Очікується, що найближчим часом відбудеться голосування щодо остаточного розподілу квот.

Видання зазначає, що українські підприємства стали найбільш вразливими до нових правил. При визначенні квот використовувалися дані з 2022 і 2023 років — періоду, що позначився неймовірними труднощами через військові дії, окупацію частини території, руйнування виробництв та блокування портів. Це призвело до різкого зниження експорту української сталі.

Попри ці труднощі, у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво і поставки. Відзначається, що нинішні квоти, сформовані на основі даних кризового періоду, не відображають реальних можливостей українських підприємств.

Окрім національних квот, ЄС ввів так званий залишковий пул, доступний для всіх постачальників, що ускладнить українським виробникам конкуренцію з великими експортерами інших країн.

Компанія "Метінвест" зазначила, що нові рішення ЄС чинять додатковий тиск на українську промисловість, яка і без того працює в складних умовах війни. Металургія забезпечує валютні надходження до бюджету, створює робочі місця та залишає важливим сегментом економіки.

За оцінками GMK Center, Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. Якщо обмеження залишаться в силі, український експорт може знизитися до 1,6 млн тонн, що позначиться на валютних надходженнях і виробництві в умовах вже складної ситуації.

Представники металургійної галузі закликають уряд України зробити перегляд нової системи квот пріоритетом у переговорах з Європейською комісією. Вони вважають, що при визначенні обсягів експорту потрібно врахувати реальні можливості відновленої промисловості, а також унікальний статус України як кандидата на вступ до ЄС.

Ситуація з квотами не відображає сучасні економічні реалії і закріплює показники найскладнішого періоду війни. Українська сторона розраховує на перегляд механізму квот у ході консультацій з Брюсселем, щоб пом’якшити торгові обмеження, які можуть негативно вплинути на ключові експортні сектори.

Крім того, майбутнє реалізації механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) також створює виклики для галузі, оскільки це може негативно позначитися на конкурентоспроможності української продукції. Виробники неодноразово підкреслювали, що одночасне застосування нових квот і вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються важливими експортерами країни.

Останні новини