Субота, 25 Квітня, 2026

Європа готується до довготривалої війни в Україні

Важливі новини

США перехопили танкер Tifani, що перевозив іранську нафту

Сполучені Штати провели успішну морську операцію, в рамках якої...

В Україні 12 травня очікуються опади та температура до +14°

Понеділок, 12 травня, в Україні буде дощовим і прохолодним. За даними УНІАН, опади очікуються практично в усіх регіонах країни, окрім частини північних областей. Температура повітря вдень становитиме в середньому +12°…+14°, а найвища — до +20° — фіксуватиметься у Криму та на південному сході. Синоптики попереджають про найпрохолоднішу погоду в центральних регіонах: у Дніпропетровській, Кіровоградській і […]

Росія атакує Київ відтермінованими касетними боєприпасами: небезпека зберігається навіть за добу

У ніч на 1 травня Київ знову став мішенню російської атаки дронами. Цього разу, за даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), ворог використав відтерміновані касетні боєприпаси, які можуть детонувати не одразу, а за годину, день або навіть більше. Як повідомив речник КМВА Євген Ієвлєв в ефірі телеканалу “КИЇВ24”, під час атаки ворожі безпілотники розкидали по […]

Українські жінки за кордоном: виклики безпеки та необхідність системного захисту

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

Повернення біженців в Україну: Новий Прогноз затримок на Три Роки

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Європейські країни починають усвідомлювати, що конфлікт в Україні матиме тривалий характер, відмовляючись від стратегії короткострокового врегулювання. Цю тенденцію відзначає аналітичний матеріал The New York Times, який розглядає зміни в підходах Заходу у відповідь на затяжну війну між Росією та Україною.

Згідно з оцінками видання, нинішній етап конфлікту все більше набуває рис виснажливого протистояння. Сподівання на швидкий мирний процес поступово згасають, а основні міжнародні актори адаптують свою допомогу Україні, орієнтуючись на довгострокову перспективу.

Експерти акцентують увагу на тому, що війна нагадує конфлікти на виснаження, в яких жодна зі сторін не здатна швидко змінити хід подій. Це формує «заморожену динаміку» бойових дій — інтенсивні, проте без значних стратегічних проривів.

Зміна ролі Сполучених Штатів у цьому процесі також заслуговує на увагу. Аналітики зазначають, що Вашингтон дедалі більше фокусується на інших глобальних кризах, зменшуючи свою активність у переговорах щодо України. Це, в свою чергу, послаблює шанси на швидке досягнення миру і покладає більшу відповідальність на європейських партнерів.

В умовах нових викликів Європейський Союз змушений переосмислювати свою політику. Країни ЄС збільшують військову допомогу Україні, інвестують у розвиток власного оборонного сектора та переглядають стратегії забезпечення безпеки на континенті.

Це не лише підтримка для Києва, а й формування нової моделі безпеки в Європі, що враховує можливість тривалого військового конфлікту на сході. Незважаючи на рік інтенсивних бойових дій та дипломатичних зусиль, сторони фактично повернулися до початкових позицій у переговорах.

Британський експерт з міжнародної безпеки Джеймс Шерр зазначає, що відсутність вирішальної переваги на полі бою, а також брак ефективного посередництва створюють стратегічну невизначеність. В результаті війна набуває рис тривалого конфлікту без визначеної траєкторії завершення.

Також підкреслюється, що політичні цілі України та Росії залишаються суперечливими. Україна прагне відновлення своєї територіальної цілісності, тоді як Росія не готова відмовитися від захоплених територій, що ускладнює будь-які сценарії для переговорів.

На цьому фоні європейські уряди визнають, що основною стратегією залишається стримування Росії та активна підтримка обороноздатності України. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підкреслює, що Москва не виявляє готовності до серйозних переговорів, тому військова допомога Україні залишається важливим інструментом політики Заходу.

Експерти вважають, що Європа поступово переходить до моделі «керованого довготривалого конфлікту», де пріоритетом стає не швидке завершення війни, а запобігання перемозі Росії та збереження стабільності в регіоні. Однак, відсутність єдиної довгострокової стратегії серед країн ЄС ускладнює координацію зусиль та ухвалення політичних рішень.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово висловлював готовність до різноманітних форматів міжнародних переговорів, проте наголошував, що держави-агресори не можуть бути рівноправними посередниками.

Таким чином, у світлі змін у стратегічному мисленні, перспективи швидкого мирного процесу залишаються невизначеними, а міжнародна спільнота адаптується до сценарію тривалого протистояння. Як зазначає The New York Times, Європа переходить до періоду глибокої стратегічної перебудови, в якому війна в Україні все більше сприймається не як короткострокова криза, а як тривалий фактор безпеки, що вимагатиме стійкої підтримки, ресурсів і політичної єдності впродовж багатьох років.

Останні новини